This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | , я — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені | її | даєте <g/> » <g/> . І він написав <g/> . Ось ця книжка <g/> : « <g/> Юрію |
doc#102 | тієї статті <g/> . А потім хтось йому <g/> , очевидно <g/> , дав | її | <g/> , а може <g/> , й сам знайшов <g/> . Після тієї моєї статті |
doc#103 | склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні | її | вартісности найчастіше була « <g/> протилежною <g/> » <g/> . |
doc#103 | цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви | її | лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> . Чи |
doc#103 | мова <g/> » у світовий науковий обіг і присвятив | її | дослідженню впродовж XX століття не один |
doc#103 | пересічно людина буває <g/> … Я не усвідомлював суті | її | життя тоді <g/> , але вона постає з межовою ясністю з |
doc#103 | життя тоді <g/> , але вона постає з межовою ясністю з | її | листів тепер <g/> . І це не тільки драма старости <g/> . Це |
doc#103 | і запрограмувань <g/> . Чи це просто самота <g/> , як у | її | тоді випадку <g/> , чи як тепер у моєму <g/> … » <g/> . За чимось у |