Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Але <g/> , може <g/> , можна уявити собі антологію українських ієреміяд від Івана Вишенського <g/> , Шевченка <g/> , Куліша й Лесі Українки до наших днів <g/> , щоб роздавати її молодим поетам <g/> , наприклад <g/> , від Спілки письменників <g/> , щоб вони замислилися про продукти своїх друкарських машинок <g/> .
doc#99 Нівроку <g/> , назви частин не кажуть багато про суть кожної її відмінносте від частини-напарника <g/> .
doc#99 У її прозі « <g/> Книга буття <g/> » обіцяє твір філософський або релігійно-філософський <g/> , а стоїть за тим певна відміна кримінально-пригодницького ґатунку <g/> .
doc#99 Оркестра нової ери тільки різноголосо настроюється <g/> , але ноти її старі <g/> , а треба було б грати інакше <g/> , навпаки <g/> , задом наперед <g/> , а цього вона не вміє <g/> . </p>
doc#99 Прочиняємо вузькі дверцята до поодинокої людської душі <g/> , до частини II <g/> , себто І + І <g/> , — може <g/> , точніше було б позначити її не знаком плюса <g/> , а знаком множення <g/> , хоч це і не дало б римського II <g/> .
doc#99 Дві частини « <g/> Автостопу <g/> » творять єдність <g/> , як творить її пара черевиків <g/> .
doc#99 І її головна функція — вияскравити похмурість збірки білим бліком <g/> .
doc#99 Є в Забужко відгомін Тичининих експериментів з його поєднанням поетичного і прозового <g/> , перебоями й переплесками ритмів <g/> , зокрема в його « <g/> Сковороді <g/> » <g/> , навіть у силоміць зліпленому й клейстером пропахлому виданні 1971 року ( <g/> річ <g/> , розсаджена намаганням зробити з Сковороди другого Максима Залізняка або навіть приуральця Ємельяна Пуґачова <g/> , але скарбниця мовних і композиційних експериментів — цієї проблеми Забужко не мала <g/> , її І і II міцно склепані і не розпадаються на гетерогенні клапті <g/> ) <g/> . </p>
doc#100 Як бачиться сприйняття її в динаміці ( <g/> зокрема <g/> , в культурному аспекті <g/> ) <g/> ? </p>
doc#101 Імперія вміє опікуватися тими <g/> , хто намагається уникнути її психологічного й ідеологічного тиску — й уся еміграційна діяльність проф <g/> .
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> , чому знову потрібен хтось <g/> , в цьому разі — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб змусити думку тих <g/> , хто живе в її межах <g/> , текти поза частокіл <g/> , поза дозволене русло <g/> , текти всеохопно <g/> , « <g/> розтікатися по древу <g/> » <g/> , як казав давній літописець <g/> . </p>
doc#101 Для української мови появу окремих її рис можна датувати VI —VII ст <g/> .
doc#101 Але <g/> , як казав колишній недавній ще батько народів <g/> , нація все-таки існує <g/> , і існують якісь риси її <g/> , які не можна відкидати <g/> .
doc#101 Це <g/> , знову ж таки <g/> , дуже трудно сказати <g/> , тому що я її бачив по-різному <g/> .
doc#101 Так що Україна <g/> , як я її бачу <g/> , вона не зовсім однакова супроти мого першого приїзду <g/> .
doc#101 Цебто заплющити очі на реформи <g/> , які випливають саме із суті мовного розвитку української мови <g/> , і дотримуватися <g/> , незважаючи на історичні факти <g/> , на виявлення історичних тенденцій <g/> , триматися того <g/> , щоб продовжувати ту стару лінію <g/> , мовляв <g/> , наближення до іншої якоїсь слов'янської мови — не будемо називати її <g/> , щоб не викликати вовка з лісу <g/> .
doc#102 Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> .
doc#102 добровільности не було <g/> , усіх студентів-чоловіків зобов'язували <g/> . </p><p> Він мені сказав <g/> , що тому дарує її <g/> , бо події відбуваються в Харкові у таборі для полонених <g/> . Фантастичні історії <g/> : як
doc#102 Він мені її виніс і став показувати <g/> .