Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Друга світова війна в її початках 1939 і 1941 років у Франції <g/> , й Англії <g/> , і Польщі <g/> , а за два роки — Росії <g/> , виростала з приречености <g/> , болю й відчаю <g/> .
doc#0 На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від ануляції міжнародної конвенції про полонених і заміни її законом про кару смерти за полон <g/> , віщувало еру безвартісности людського життя і здобутків людських культурних цінностей <g/> .
doc#0 Нова <g/> , комуністична <g/> , ще була в сповитку <g/> , і вплив її був ще обмежений <g/> .
doc#0 Н. повинен стати їй на допомогу <g/> , допомогти викрити її ворогів <g/> .
doc#0 Н. навіть не знав її прізвища <g/> .
doc#0 Ось її текст <g/> , не минаючи ні титла <g/> , ні коми <g/> : </p><p> Справка </p><p> Гр <g/> .
doc#0 Наводжу її тут <g/> , із купюрами місць інтимного характеру <g/> : </p><p> « <g/> 7. X. 41. Милая [ <g/>
doc#0 Нелегально позичивши книжку <g/> , Н. законспектував її <g/> .
doc#0 <p> Але війна була вже на підступах <g/> , чорні патьоки її спливали скрізь <g/> , як тендерне спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого війною львівського австро-угорського вокзалу <g/> .
doc#0 І хто не хотів стати іграшкою в її руках <g/> , повинен був убезпечитися <g/> .
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#0 <p> Пані Соня вирішила <g/> , що яка б не була доля Львова і її <g/> , вона нікуди зі свого міста не рушить <g/> .
doc#0 Н. не знав нічого про жінку <g/> , ані її прізвища <g/> .
doc#0 У редакції була друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> .
doc#0 Це була Україна в усій її єдності й незгоді <g/> . </p>
doc#0 ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> .
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#1 Тепер Т. Шевченко знову звертається до цієї теми <g/> , але цим разом розкриває її у 12-ти рядках <g/> : </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Гаптує хустину <g/> . </p>
doc#1 Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна виокремити <g/> ) лише тому <g/> , що введена вона сюди як частина ширшого контексту в образі розпаду сім'ї. Мотив хлопців <g/> , « <g/> забраних у москалі <g/> » і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p>
doc#1 Можна списати гору паперу <g/> , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю <g/> .