Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 воєнних мандрів геть пошарпалася <g/> , але мати її старанно залатала незадовго до своєї смерти <g/> .
doc#68 заявив свою нелюбов до батьківщини <g/> : « <g/> Я не люблю її з великої любови <g/> » <g/> . Бо і звідки б бралися ці
doc#88 передумови <g/> , які призведуть до її пізнішого погрому <g/> . Щоб знищити Академію <g/> ,
doc#81 , в'їдливістю й духовою порожнечею <g/> , що її заповнювала хіба тільки заздрість <g/> . Були це
doc#81 нову людину <g/> . Пам'ятаю рядки пісні <g/> , що її там проти власного бажання підхопив <g/> : </p><p> Эх <g/> , эх <g/> ,
doc#68 не проста <g/> . От збірка « <g/> Свіча в свічаді <g/> » <g/> . Видано її 1977 р. <g/> , далеко перед нашими « <g/> Па- лімпсестами <g/> »
doc#81 народ венценосца Приама <g/> » <g/> . Це стосувалося до її дня смерти <g/> . Вона не знала тоді <g/> , що ним стане 8
doc#47 , Лятуринська зблизька не знала <g/> . Кажучи її словами з нарису про Русову ( <g/> не про себе
doc#33 кар'єри <g/> , має підстави закидати авторові її всі сім смертних гріхів <g/> . Але цим він тільки
doc#67 і чікаґська і може ще якась <g/> ) <g/> , і тією поезією <g/> , що її звемо романтичною <g/> , власне кажучи <g/> , нема або
doc#81 він доручив одній старенькій жінці <g/> , ми її розшукали <g/> , переказали їй новину <g/> , переконали <g/> ,
doc#81 . Пізніше я від неї відмежувався <g/> , але згадую її не без ніжности <g/> , як доросла людина згадує
doc#72 за доцільне запровадити українську мову в її галицькій формі <g/> : « <g/> Через те <g/> , що місцевий
doc#84 колоду <g/> , що лежала над берегом <g/> , і поставили її сторчма <g/> . Цього показалося мало <g/> , і стали
doc#69 , де показав її генезу <g/> , поширення <g/> , причини її експансії <g/> , своєрідність української мови в
doc#40 в тексті та й не потребує її <g/> , бо само в собі її несе <g/> . Так само оклик і звертання в реченні « <g/> A я
doc#34 тим <g/> , що вони краще і глибше бачили правду <g/> , ніж її можна вздріти в газетних звітах <g/> . Але нема
doc#81 наставлення до мови <g/> . Хтось невидимий ліпив її <g/> , як хотів <g/> . ( <g/> В дійсності це найчастіше був Наум
doc#19 домашнього вжитку <g/> : « <g/> Та вона тільки для гостей її по-московському вчить <g/> , а як нікого з чужих нема
doc#84 часу <g/> , який їй судилося стояти над озером <g/> , доки її не зрубають <g/> , або не згорить вона в лісовій