This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 | , важлива для зрозуміння її дитячих віршів <g/> , | її | « <g/> Материнок <g/> » <g/> . їй імпонує стримана шляхетність |
doc#92 | . Ця рецензія не була інспірована з Гарварду <g/> , | її | інспірація йшла від Білодіда і моєї з ним |
doc#33 | вищий щабель <g/> , Зоська вже справжня городянка <g/> , | її | поведінка не простолінійна <g/> , як у Мусіньки <g/> , є в |
doc#81 | її судів і присудів <g/> , її зціплені тонкі губи <g/> , | її | погляд згори вниз <g/> , брак толерантности <g/> , |
doc#22 | історії вирішує людина завтрішнього дня <g/> , | її | душа <g/> , її світогляд <g/> . </p><p> Уже на початку нашого |
doc#8 | про фолкльор <g/> . Накопичуються деталі доби <g/> , | її | історичного кольориту <g/> , — але все це для того <g/> , |
doc#47 | б подати від себе <g/> , бож <g/> , зрештою <g/> , це все її думки <g/> , | її | переживання <g/> , її благословення й прокльони <g/> . |
doc#81 | і заохочував автора <g/> , і викликав на живу думку <g/> , | її | низьким голосом <g/> . І її вузькуваті очі теж ніби |
doc#22 | вирішує людина завтрішнього дня <g/> , її душа <g/> , | її | світогляд <g/> . </p><p> Уже на початку нашого сторіччя <g/> , |
doc#28 | книжній поезії дзвенять болі живої душі <g/> , | її | сльози <g/> , як реакція на жахну сучасність <g/> . Як не |
doc#47 | були принагідні <g/> , а з мовознавства — жадні <g/> , | її | матеріял випадковий і часто не перевірений <g/> . |
doc#24 | кінцева поява знаменує її примирення з життям <g/> , | її | повернення до життя <g/> , духовне відродження <g/> , |
doc#81 | з кожного непричинкового тексту для журналу <g/> , | її | постійне запитання <g/> : </p><p> — Що ви принесли сьогодні <g/> ? |
doc#40 | підмета <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Я йду за Україну <g/> , її з'єднать <g/> , | її | зміцнить — мета мого життя <g/> » ( <g/> Стар <g/> . -Ч. <g/> ) <g/> . В |
doc#81 | Івана Трояна — лексиколога — заарештували <g/> , | її | викинули з праці і закрили доступ до наукової |
doc#50 | — посудини—чи не означало б це її загибелі <g/> , | її | розчинення в байдужій <g/> , безформній <g/> , бездушній |
doc#15 | ця наша ринва <g/> : склепана воно з товстого заліза <g/> , | її | </p><p> прив'язано до міцних рогачів <g/> . ( <g/> І. Сенченко <g/> ) </p> |
doc#24 | автор малює потужність української землі <g/> , | її | віру в майбутнє своєї нації <g/> . Ця частина — ніби |
doc#28 | . </p><p> От цієї двопляновости поезії Миколи Зерова <g/> , | її | лірично-суб'єктивної підоснови ( <g/> яку добре |
doc#47 | або Ольжич <g/> , України фактично не знали <g/> , | її | заново для себе творили <g/> , в той час <g/> , до зустрічі з |