This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 | у якій непевності <g/> . Були в моєму житті — небагато | їх | було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які |
doc#98 | ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати | їх | не слід було б <g/> ) <g/> . </p><p> Людина має в душі трибунал <g/> , де |
doc#99 | , усе-таки ще є <g/> , але в новітній поезії знайти | їх | важко <g/> . В « <g/> Автостопі <g/> » Оксани Забужко |
doc#99 | волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо | їх | ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> , |
doc#99 | за те <g/> , що перед ним миготить <g/> , і не будемо вкидати | їх | за це до ( <g/> вдосконалених і вже суто національних |
doc#99 | багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а | їх | <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває |
doc#100 | мовиться чи Франка й Лесю Українку Але й | їх | мало знають у світі <g/> , не заплющуймо на це очі <g/> . Нас |
doc#101 | Мене приваблювали сюди й старовинні церкви <g/> , що | їх | є багато на Буковині <g/> , зокрема Миколаївська і |
doc#101 | служба <g/> . Щодо уявних ворогів <g/> , то краще було б | їх | позбутися <g/> , звичайно <g/> . І це не так уже важко <g/> , бо |
doc#101 | , що у нас таких людей малувато <g/> , але я не думаю <g/> , що | їх | зовсім немає <g/> . Так що частина міту <g/> , яка шкідлива |
doc#101 | . Зрештою <g/> , і фантазії часом не шкодять <g/> , якщо | їх | брати в певному контексті <g/> . </p><p> А. Т. <g/> : Які для |
doc#101 | , але поки що ми не спроможні тверезо оцінити | їх | усі і точно назвати <g/> , бо на кожне позитивне |
doc#101 | . Але все <g/> , що буде намагатися пришпилити | їх | <g/> , думаю <g/> , приречене на невдачу <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : А те <g/> , що Ви |
doc#103 | чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки | їх | можна назвати сповідальними <g/> . Хоча б тому <g/> , що |
doc#103 | в Україні й Европі <g/> , написані років сорок тому <g/> . Я | їх | довго не хотів друкувати <g/> . Тому що багато людей <g/> , |
doc#103 | були мої учні <g/> . Я виховував | їх | <g/> , вони виховували мене <g/> . Рука була авторова <g/> , але |
doc#103 | читача на них дуже бурхлива <g/> , навіть тих <g/> , хто | їх | не читав і <g/> , напевне <g/> , ніколи не читатиме <g/> . |
doc#103 | високих визнань <g/> , я ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням | їх | мати <g/> . Але за те <g/> , чого удостоїли <g/> , дякую <g/> . </p><p> — А хто |
doc#103 | фондів японці приїхали до Америки <g/> , а тут хтось | їх | направив до мене <g/> . Я ніколи не рахував <g/> , скільки в |