Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Ніякого сліду не лишилося з його повчань <g/> , ніби їх ніколи не було <g/> .
doc#28 Органічне <g/> , посутнє <g/> , внутрішнє <g/> , що чимраз зростало в міру розвитку поета <g/> , чим його творчість завоювала собі місце в історії нашої поезії двадцятих років – це глибоке й ювелірно-тонке відтворення об'єктивного й суб'єктивного світів <g/> , узятих в їх нерозривній єдності <g/> , в пляні символістичного світогляду й стилю <g/> . </p>
doc#15 <p> Проілюструємо ці процеси - на стадіях більшої чи меншої їх завершеносте - кількома прикладами <g/> . </p>
doc#92 мені листи співчуття <g/> , обережно зформульовані <g/> , щоб <g/> , Боже борони <g/> , я не використав їх у полеміці або судових заходах <g/> , якби до таких дійшло <g/> , приміром В. Більшість мовчала
doc#42 Хоч дуже часто він бачить речі <g/> , як ніхто їх не бачив <g/> , але навіть тоді його інтерес зосереджений не навколо речі <g/> , а навколо його самого <g/> .
doc#87 їх вчено мислити категоріями клясовими <g/> .
doc#9 Це М. Грушевський « <g/> заповзявся нахрапом завести галицьку книжню мову й чудернацький правопис в українському письменстві й на Україні і зробить їх загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М. Грушевський <g/> , — це І. Нечуєві-Левицькому неясно <g/> : « <g/> Може ми й надаремно винуємо в усьому лихові галичан <g/> .
doc#36 <p> Р. S. 1990. Ця стаття про Ґе і Шевченка <g/> , про прояви універсалізму в українській культурі й про просвітянський нахил їх не помічати <g/> , а культуру обмежити до етнографізму й патріотизму <g/> , була написана для англомовного збірника на пошану Вільяма Гаркінса <g/> , що був плянований виходом наприкінці 1990 року <g/> .
doc#82 Назва явно <g/> , свідомо з двома значеннями <g/> , — ці письменники тримають руку на пульсі доби <g/> ; і критик і читачі живуть за пульсом доби <g/> , читаючи їх <g/> .
doc#35 <p> Баранович бачив ті лиха й біди <g/> , що їх несла вже тоді московсько-азіятська окупація <g/> .
doc#34 Вони дивляться на ці постаті <g/> , — і <g/> : « <g/> Серед залі постаті Леніна і Сталіна замість чуба <g/> , одежі і чобіт враз покрилися білою шерстю і на пальцях <g/> , і на вухах <g/> , не змінивши природних рис їх обличчя <g/> .
doc#40 <p> Члени ряду ( <g/> їх називають також однорядні члени речення <g/> ) <g/> , маючи однакову синтаксичну функцію <g/> , не конче мусять бути виражені тими самими частинами мови в тій же самій формі <g/> .
doc#9 Мовні позиції П. Куліша ми вже бачили і знаємо <g/> , що саме підносило їх в очах Олени Пчілки <g/> .
doc#47 Цінність їх також у тому <g/> , що вони показують <g/> , наскільки Лятуринська-поетка була глибша <g/> , тонша й вища від тих поглядів <g/> , зумовлених добою <g/> , в які вона вірила <g/> , але в яких не виявилася або частково тільки виявилася її власна творча істота <g/> .
doc#77 Вони попрощалися з рідним полем і солом'яною стріхою <g/> , з усім <g/> , що оточувало їх у дитинстві — з селом <g/> .
doc#45 Свій раптовий від'їзд з Німеччини він виправдовує міркуваннями <g/> , що їх Яґіч ( <g/> 1910 <g/> , 552 <g/> ) не без підстави називає " <g/> мало объясняющими <g/> " <g/> : " <g/> стала одолевать тоска <g/> , и я через год самовольно вернулся в Россию <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#31 Ці чотири назви <g/> , попри всю їх прив'язаність до обставин свого часу і застарілість багатьох окремих пасусів <g/> , — ввійшли до скарбів українського духу <g/> . </p>
doc#28 Вони лютують <g/> , ці дикуни-варвари <g/> , які « <g/> сире і свіже рвуть <g/> ; не має впину їх несамовита лють <g/> , не відають святих гостинности законів <g/> » ( <g/> « <g/> Лестригони <g/> » <g/> ) <g/> , при чому діють вони з усією дріб'язковістю й ницістю пігмеїв <g/> : </p><p> Не так бо люті тигри і леви <g/> , </p><p> Як дріб'язкові <g/> , мстиві ліліпути <g/> ! </p>
doc#9 В той час це були дуже цікаві газетки для нашої молоднечі <g/> , і вона кинулась до їх з жадобою <g/> , як на новинку <g/> , і вссала усе <g/> , навіть саму чудернацьку мову <g/> »4. </p><p> Особисті зустрічі великоукраїнців з галичанами в цей період не були численні кількісно <g/> , але і вони свою справу робили <g/> .
doc#83 Не будемо їх заперечувати <g/> .