Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Перелічім їх <g/> , а тоді скажім кілька слів про кожну з них <g/> : </p><p> перегляд романтичної концепції ролі козацтва в історії України <g/> ; </p><p> концепція двоєдиної « <g/> руської нації <g/> » <g/> , де Росії належить політичний провід <g/> , а Україні духовий <g/> ; </p><p> у зв'язку з тим віра в непереборну силу слова <g/> , зокрема і особливо українського <g/> ; </p><p> концепція власної <g/> , Кулішевої місії як людини <g/> , що має здвигнута українську націю з занепаду і тим самим забезпечити їй належне місце в « <g/> двоєдиній Русі <g/> » <g/> ; </p><p> у зв'язку з цим культ праці <g/> . </p>
doc#52 Унутрішній мир полягає не в униканні порогів <g/> , а в прийнятті їх <g/> , а це можливе в просторі фізичному і в просторі духовому <g/> . </p>
doc#40 <p> §54 Словотвір дієслова </p><p> А. НАРОСТКИ ДІЄСЛОВА </p><p> Супроти іменника або прикметника дієслово має мало наростків <g/> , і значення їх <g/> , а часто і сама наявність не виділяється здебільшого виразно <g/> .
doc#40 При нормальному розвитку літературна мова або позбувається їх <g/> , або диференціює <g/> , надаючи їм різного значення <g/> . </p>
doc#37 <p> Статті мої на літературні теми мали успіх у інтелігентного читача <g/> , редактори просили їх до своїх журналів і газет <g/> , не було випадків відмови від друкування їх <g/> , автори домагалися <g/> , щоб я про їхні твори написав <g/> .
doc#9 Ну <g/> , бери елементи народні <g/> , не цурайся їх <g/> , але утворюй з них якомога ширшу <g/> , кращу будову <g/> , — і се піде на користь тому ж самому народові <g/> !
doc#40 і т. п. В них <g/> , правда <g/> , здебільшого нема підмета <g/> , або присудка <g/> , або обох їх <g/> , але цей брак не може бути надолужений <g/> , бо ці вирази повторюються механічно як замкнені в собі цілості <g/> .
doc#22 Вона мешкає в Шайо <g/> , п люблять прості люди цієї околиці Парижу <g/> , вона любить їх <g/> , але що робиться в світі <g/> , — цього вона просто не помічає <g/> .
doc#20 Я не брав участи в розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони значущі в своїй незначності <g/> , як їх любили обидві жінки — і я підсвідомо й зосторонь теж <g/> . </p>
doc#81 Я не брав участи в цих розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони священні й значущі в своїй незначущості <g/> .
doc#92 Зрештою <g/> , навіть у тодішньому проваллі своєї висхідної лінії <g/> , що вела до життьових успіхів <g/> , він зберігав своє вміння дивитися на людей згори <g/> , але не цуратися їх <g/> , бо в господарстві й мотузочок може придатися <g/> . </p>
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#84 Шліфують <g/> , гранять <g/> ; входять у середину їх <g/> , визначають суть їх <g/> .
doc#65 <p> Обвинувачення були такі безглузді <g/> , що працівники Інституту мовознавства на чолі з Мустяцою ( <g/> очевидно <g/> , Кагановича там уже не було <g/> ) наважилися в чемній формі відкинути їх <g/> , випадок винятковий у ті дні <g/> .
doc#72 <p> Обвинувачення були такі безглузді <g/> , що працівники Інституту мовознавства на чолі з Мустяцою ( <g/> очевидно <g/> , Кагановича там уже не було <g/> ) наважилися в чемній формі відкинути їх <g/> , випадок винятковий у ті дні <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#75 ) <g/> , Сенченко висміяв їх <g/> , вклавши їм в уста такі слова <g/> , адресовані до кола Вапліте <g/> : «— Ми говорили <g/> , ми казали <g/> !
doc#40 <p> Сполучні слова досить поширені в сучасній мові <g/> , але подеколи мова виявляє тенденцію позбутися їх <g/> , воліючи вживати окремо сполучник і поруч займенник <g/> , а не сполучне слово <g/> , що сполучає функції цих двох частин мови <g/> .
doc#103 Я виховував їх <g/> , вони виховували мене <g/> .
doc#84 І коли вітер надимає їх <g/> , вони рвуться далі <g/> , вони тріщать <g/> , вата збивається в груддя <g/> , скуйовджується <g/> , матерія дереться напинаючися <g/> , а вітер вскокує в середину хати як несамовитий <g/> , у щілини між вікном і масною <g/> , заплямленою <g/> , потом напоєною <g/> , брудною ковдрою <g/> .