Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#70 Що не виключає оцінок <g/> , але спершу факти <g/> , факти й факти в їх ґенезі <g/> , розгортанні й конфлікті <g/> , —а не <g/> , як багато з нас звикли <g/> , оцінка <g/> , до якої добираються догідні факти й відкидаються немилі <g/> , тим більше індексовані <g/> . </p>
doc#43 їх — 69. Дійових осіб у творі 40. Я маю на увазі тих <g/> , хто має своє ім'я <g/> , своє обличчя <g/> , свій характер <g/> , свою біографію <g/> , не безіменні прохожі <g/> , міліціонери чи пожежні дружинники <g/> .
doc#72 <p> Ці міркування не перешкоджали <g/> , одначе <g/> , мовним законодавцям вишукувати діалектизми і вводити їх — бодай на папері — в літературну мову <g/> .
doc#39 У цілі притчі біблійного стилю розгортаються порівняння <g/> , і ритм їх — величавий ритм помаху орлиних крил <g/> .
doc#63 Його майбутнє не виростає з сучасного <g/> : </p><p> Бачу їх — високих і русявих <g/> , </p><p> Зовсім інших <g/> , не таких <g/> , як ми <g/> , — </p><p> ось суть його мрії про майбутнє <g/> .
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .
doc#40 Головні творці їх — з одного боку міські низи <g/> , часто міське шумовиння <g/> , з другого боку — різного роду канцелярії й бюрократичні установи <g/> .
doc#31 Вживання їх — не недогляд <g/> .
doc#65 <p> Хоч які важливі такі прямі заступлення українських традиційних елементів мови на нові <g/> , російські ( <g/> а один з наслідків їх — розрив з літературою перед її совєтизацією <g/> ) <g/> , безмірно серйозніші в своїх наслідках ті зсуви в глибинній структурі мови <g/> , що виникають з них <g/> .
doc#61 Але ліричне <g/> , серпанкове розв'язання їх — суто українське і неприступне Сартрові чи Ґ. Ґрінові <g/> . </p>
doc#21 <p> Писати літературні твори <g/> , обговорювати їх — тут перешкод не ставлено <g/> .
doc#40 епентетичного н- <g/> : його — до нього <g/> , їй — при ній <g/> , їх — у них <g/> .
doc#47 Те <g/> , що поети Празької школи в період між двома світовими війнами жили й творили — всі роки або частину їх — у Празі <g/> , звичайно <g/> , обставина зовнішня <g/> .
doc#40 Тим то саме в минулому часі частіші <g/> , ніж в інших часових формах <g/> , випадки певної байдужости до вибору виду <g/> : можна <g/> , наприклад <g/> , сказати <g/> : Вчора я писав листи <g/> , а сьогодні відіслав їх — і можна сказати <g/> : Вчора я написав листи <g/> , а сьогодні відіслав їх <g/> . </p>
doc#40 Інші іменникові займенники — він <g/> , хто <g/> , що мають закінчення <g/> , більш або менш подібні до закінчень прикметника <g/> , ( <g/> родовий — його <g/> ) <g/> , їі <g/> ) <g/> , кого <g/> , чого <g/> ; давальний і місцевий йому <g/> , ій <g/> , кому <g/> , чому <g/> ; знахідний його <g/> , її <g/> , кого <g/> , що <g/> ; орудний ним <g/> , нею <g/> , кил <g/> , чим <g/> ; в множині вони — їх — їм — ними — них <g/> ) <g/> , але і тут <g/> , як бачимо <g/> , відмінювання зв'язане з суплетивністю основ <g/> . </p>
doc#10 <p> Головною тезою ( <g/> 12 <g/> ) було <g/> , що чернігівські поліфтонги ( <g/> Курило зве їх “ <g/> дифтонги <g/> ” <g/> ) мають спадну експіраторну силу й тональну висоту ( <g/> 12 <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> 25 Характеристику писань Щеголева дає С. Єфремов <g/> , “ <g/> Украинская жизнь <g/> " 1912 <g/> , 4 <g/> , 7-8 та 1913 <g/> , 1.2 <g/> ; і С. Петлюра <g/> , “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1913 <g/> , 11. Ленін 1912 <g/> , 10 називає їх “ <g/> Зїаїепзаск жандармського шпигуна <g/> ” <g/> . </p>
doc#25 Він гаряче протестував проти становища “ <g/> настражданого раба <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 4 <g/> ) <g/> , що в ньому перебував український народ і українська культура в царській Росії <g/> , боронив їх “ <g/> повноправність <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 9 <g/> ) <g/> , доводив <g/> , що панівне становище російської культури визначене тільки “ <g/> правом сильнішого <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 13 <g/> ) <g/> , пророкував нетривкість і недовготривалість російського “ ветхозавітного режиму <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 59 <g/> ) <g/> , але він уважав українську державу неможливою не тільки практично тоді <g/> , а і взагалі <g/> , бо <g/> , на його думку <g/> , це виключене самою українською національною вдачею з її рисами “ <g/> глибокого ліризму аж до наївної добродушности <g/> , мелянхолійної споглядальности <g/> , нахилу до аналітики та критицизму <g/> , здобреного тонким гумором <g/> , і взагалі перевагою рис <g/> , які
doc#59 І характеристично <g/> , що церемоніяльна напушистість їх і ритмічно заколислива врівноваженість чи не прямо пропорційна їх <g/> …