Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 У тих листуваннях <g/> , іцо їх ми знаємо <g/> , з самого початку він відгороджувався від дівчини або жінки як потенційної коханки тим <g/> , що звертався до неї як до сестри <g/> , « <g/> кохана сестро <g/> » <g/> , « <g/> сестрице голубко моя <g/> » <g/> , але завжди сестра <g/> .
doc#81 Їсти їх годі <g/> .
doc#51 На ґрунті їх <g/> , у єднанні з ними <g/> , в творчому змаганні з ними може — і буде рости українське мовознавство майбутнього <g/> . </p>
doc#75 <p> * * * </p><p> Ці побіжні нотатки про Хвильового без політики <g/> , що мають завданням тільки поставити тему <g/> , а не вичерпати її <g/> , — їх варт закінчити маленькою пуантою <g/> . </p>
doc#29 Можна було вивчати анатомію архітектури <g/> , порожніх <g/> , як це тоді називали <g/> , « <g/> ярусів <g/> » — їх було чотири — бель-етаж <g/> , третій « <g/> ярус <g/> » і « <g/> ґальорка <g/> » <g/> .
doc#40 <p> Присвійні займенники загалом відповідають особовим за схемою <g/> : я — мій <g/> , ти — твій <g/> , він <g/> , воно — його <g/> , вона — її <g/> , ми — наш <g/> , ви — ваш <g/> , вони — їх ( <g/> ній <g/> ) <g/> .
doc#40 Інші іменникові займенники — він <g/> , хто <g/> , що мають закінчення <g/> , більш або менш подібні до закінчень прикметника <g/> , ( <g/> родовий — його <g/> ) <g/> , їі <g/> ) <g/> , кого <g/> , чого <g/> ; давальний і місцевий йому <g/> , ій <g/> , кому <g/> , чому <g/> ; знахідний його <g/> , її <g/> , кого <g/> , що <g/> ; орудний ним <g/> , нею <g/> , кил <g/> , чим <g/> ; в множині вони — їх — їм — ними — них <g/> ) <g/> , але і тут <g/> , як бачимо <g/> , відмінювання зв'язане з суплетивністю основ <g/> . </p>
doc#81 Я зібрав матеріял ще перед тим <g/> , працюючи <g/> , як звичайно <g/> , в неділі й в один з літніх місяців ( <g/> другий — їх було вільних два — я проводив у неробстві й відпруженні в Криму <g/> , в моєму улюбленому Гурзуфі <g/> , серед виноградників і татар <g/> ) <g/> , а після закінчення викладів <g/> , в час іспитів і оборон дисертацій <g/> , у другій половині червня почав писати цю розвідку <g/> , яку <g/> , до речі <g/> , я вважаю своєю першою науковою працею <g/> , все <g/> , що було перед тим <g/> , розглядаючи як речі в найкращому випадку колонаукові <g/> .
doc#84 Чесність <g/> , шляхетність <g/> , духове здоров'я — їх мають Левко і ївга <g/> .
doc#0 ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька Швейка <g/> » побачили світ 1921-23. Чех в австро-угорській армії <g/> , найменше в світі дбав він за велич Австро-Угорщини та її не завжди героїчних збройних сил <g/> .
doc#80 Він іде дуже близько за розділами німецької книжки — їх є три — « <g/> Початок <g/> » <g/> , « <g/> Чекання <g/> » <g/> , « <g/> Зустріч <g/> » і початок четвертого — « <g/> Дійсність <g/> » <g/> , і він не шукає додаткових джерел <g/> .
doc#81 П'єси А. Луначарського — їх ішло три <g/> : « <g/> Королевский брадобрей <g/> » <g/> , « <g/> Слесарь и канцлер <g/> » і « <g/> Медвежья свадьба <g/> » — були більше в традиціях передреволюційного символістично-експресіоністичного театру <g/> , і соціяльні моменти в них були тільки побічні або їх і зовсім не було <g/> ) <g/> .
doc#25 <p> Особистість народу <g/> , геній народу <g/> , психологічний склад народу — їх відзеркалення в мові — вся ця термінологія і саме коло понять безконечно далекі від позитивізму і є не що інше <g/> , як повторення загальників гумбольдтівського ідеалізму <g/> .
doc#10 <p> Сьогодні ясно видно <g/> , що в системі поглядів Ганцова лишилося без потреби <g/> , в силу інерції зв'язаним із старими поглядами <g/> , — воно мусить бути обрубане <g/> ; ясно видно й те <g/> , які сторони цієї визначної будови лишилися недовершені — їх треба добудовувати <g/> .
doc#81 Потім пішли ноти — їх однаково не можна було грати <g/> , але все таки вони були часткою родинного минулого <g/> , потім книжки <g/> .
doc#80 Вирішальні тут не кілька виразно протирадянських оповідань — їх можна було написати на спеціяльне завдання <g/> .
doc#63 Основна причина трудности сприймання цих речей — їх змістова й стилістична многопляновість і незвичайна глибинність їх національного характеру <g/> .
doc#72 <p> Наче передбачаючи рішення XII з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , Сьома конференція КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що відбулася 4-10 квітня 1923 р. в Харкові <g/> , говорила про “ <g/> їх [ <g/> радянських республік <g/> ] цілковиту самостійність у справі національно-культурного розвитку і достатню самодіяльність в галузі господарського будівництва <g/> ” ( <g/> “ <g/> Резолюції <g/> ” 221 <g/> ) <g/> .
doc#25 Супроти них менше значення мають — самі по собі дуже важливі — — інші риси “ <g/> наріччя <g/> ” <g/> , що їх Михальчук називає в такому порядку <g/> : 1.Особливий добір успадкованих слів і форм і власне формальне й значеневе “ <g/> оброблення <g/> ” їх <g/> ; 2.Особлива відміна фізіологічно-акустичного характеру звукової системи <g/> ; 3.Новотвори й позичення в словнику <g/> , граматиці й фонетиці — і 4.Суб'єктивні відтінки <g/> , особистості характеру й стилю мови <g/> , що безпосередньо відбивають індивідуальний характер і темперамент народу ( <g/> 2 <g/> , 143 <g/> ) <g/> .