Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Вона освітлила ті процеси <g/> , що в літературній мові відбувалися <g/> , змусила українську інтелігенцію хоч частково усвідомити їх <g/> .
doc#68 Єднає їх тільки протиставленість пересічності <g/> , щоденщині <g/> .
doc#53 Її головне завдання автор убачає в тому <g/> , щоб привернути пізніших дослідників до цієї проблематики <g/> , заохотити їх до дальшої праці в такому напрямі <g/> . </p>
doc#72 Там друкувалися статті <g/> , огляди мови різних видань <g/> , поради <g/> , відповіді на листи читачів <g/> , діялоги <g/> , мовні жарти і т.п. Але польські органи влади перешкоджали еміґрантам з підросійської України селитися в Галичині та на інших українських теренах <g/> , змушували їх жити <g/> , як правило <g/> , на польських територіях <g/> , зокрема у Варшаві <g/> , і таким чином обмежували особисті зв'язки <g/> . </p>
doc#27 1 ще <g/> : « <g/> Нехай собі гуркотять і свищуть чугунки <g/> , кому їх треба <g/> .
doc#54 <p> А щодо тракторів <g/> , що прийшли з Сталінграду <g/> , — що ж <g/> , не забуваймо <g/> , що і вони зроблені з українського металу на українському вугіллі <g/> , і зовсім не конечно возити ці метал і вугілля до Сталінграду <g/> , а потім привозити їх назад в Україну <g/> .
doc#40 Епентетичне н- не з'являється <g/> , якщо займенники його <g/> , її <g/> , їх виступають як присвійні займенники <g/> , напр <g/> .
doc#87 Це покоління майже не знало вже звичаєвости старого українського села — колективізація <g/> , що підрубала традиції сільського побуту <g/> , застала їх десяти-одинадцятирічними <g/> .
doc#72 <p> З провінційних видань є відомості про “ <g/> Дніпрові хвилі <g/> ” в Катеринославі <g/> , що їх редаґував Д. Дорошенко <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Аж ось <g/> , пройшовши ще днів з пять <g/> , сказано їм <g/> , що вже недалеко те місце <g/> , куди їх гнали <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .
doc#40 Вони зв'язані між собою єдністю мовця <g/> , слухачів і предмета мови <g/> , і в самій їх послідовності виявляється їх значеневий зв'язок <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> їх бог — неситая мамона <g/> » ( <g/> Черк <g/> .
doc#81 Німці не могли не знати про такі настрої й задуми <g/> , але вони їх толерували <g/> .
doc#81 У харківського глядача ці фільми не мали успіху <g/> , і він їх збойкотував <g/> , заля була порожня <g/> , і фільми трималися на екрані дуже короткий час <g/> .
doc#40 <p> За еквіваленти речень можна вважати також вигуки <g/> , якщо їх ужито самостійно перед реченням або після речення <g/> , при чому вони почуттєво висловлюють зміст думки <g/> , що оформилась у речення або могла б у нього оформитися <g/> , напр <g/> .
doc#52 Якщо їх повизбирувати <g/> , навіть багато <g/> .
doc#72 Помірковані пуристи чітко розмежовували різні стилі й жанри <g/> , в той час як екстремісти не брали їх під увагу <g/> .
doc#72 <p> З жовтня 1944 р. <g/> , після окупації Закарпаття радянським військом <g/> , там стали обов'язковими норми української літературної мови й правопису в їх радянському варіянті <g/> .
doc#83 Не будемо їх заперечувати <g/> .