Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 « <g/> допиті <g/> » <g/> , пішов геть <g/> . </p><p> Між першою зустріччю <g/> , яка була дружня <g/> , і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими двома зустрічами була
doc#102 Коли він спершу мене рекомендував <g/> , приймав і т. д„ то він не знав' тієї статті <g/> .
doc#102 Я сиджу за морями-океанами <g/> , і мене це досить мало обходить <g/> , треба сказати <g/> . </p>
doc#102 Там було три групи і була така система <g/> : спочатку брали по запису <g/> , а потім робили кращу <g/> , середню і гіршу <g/> .
doc#102 Там було три групи і була така система <g/> : спочатку брали по запису <g/> , а потім робили кращу <g/> , середню і гіршу <g/> .
doc#102 У грудні я бачу — новина <g/> : Гончар рожеву вишивану сорочку відкинув <g/> , одяг нормальну і купив шкіряну куртку <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#103 Тому що його Ім'я є величиною самодостатньою і в суто українському <g/> , і в світовому інтелектуальному контексті <g/> , його Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p>
doc#103 Тому що його Ім'я є величиною самодостатньою і в суто українському <g/> , і в світовому інтелектуальному контексті <g/> , його Ім'я є знаковим для української культури <g/> . </p>
doc#103 ( <g/> і довкруги <g/> ) » <g/> , які викликали неабиякий інтерес ( <g/> здоровий і нездоровий <g/> ) у широкого загалу читачів <g/> .
doc#103 ( <g/> і довкруги <g/> ) » <g/> , які викликали неабиякий інтерес ( <g/> здоровий і нездоровий <g/> ) у широкого загалу читачів <g/> .
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#103 Тепер мій найближчий друг і помічник — оцей костур <g/> … </p>
doc#103 Звичайно <g/> , за прожиті роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> .
doc#103 До того ж <g/> , є на світі ( <g/> і <g/> , сподіваюся <g/> , будуть <g/> ) критики <g/> , полемісти <g/> , історики <g/> .
doc#103 Треба й їм щось лишити на розгляд <g/> , відкриття і викриття <g/> . </p>
doc#103 два томи яких нещодавно побачили світ <g/> , — це бажання розставити всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки їх можна
doc#103 Я відкладав <g/> , і відкладав свідомо <g/> , їхній вихід у світ доти <g/> , доки вважав себе ще за живу людину <g/> . </p>
doc#103 <p> — Реакція читача на них дуже бурхлива <g/> , навіть тих <g/> , хто їх не читав і <g/> , напевне <g/> , ніколи не читатиме <g/> . Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще