Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> У старій українській мові дієприкметник був розвинений далеко більше <g/> , ніж тепер <g/> , і характеризувався не тільки видом <g/> , а і часом <g/> .
doc#21 Але так було і з МУРом <g/> .
doc#5 Простора площадка позад церкви була теж тахльована <g/> , і їхні кроки дзвінко пролунали в порожнечі цього відлюдного закутку <g/> » <g/> .
doc#30 Хоч мій дискурс і інший <g/> . </p>
doc#81 Я був дуже здивований <g/> , коли потім <g/> , уже в Америці <g/> , він знайшов мене і почав листуватися доброю українською мовою <g/> , і був він тепер уже Аксенів <g/> .
doc#63 От чому реалізм — вічне гасло — вічно мінливе — і в суті недосяжне <g/> . </p>
doc#6 Реалісти успадкували цей принцип і <g/> , як правило <g/> , дотримувалися його <g/> , чи ми взяли б Курбе <g/> , Шпіцвеґа <g/> , Вілкі чи Рєпіна <g/> .
doc#40 Річ у тому <g/> , що в системі часів і видів українського дієслова нема спеціяльних форм <g/> , що показували б дії постійно наявні <g/> , як у поданих вище прикладах <g/> , або постійно повторювані <g/> , як от у реченні « <g/> Удень ясніє сонечко святе <g/> , і місяць ясний уночі сія <g/> » ( <g/> Кравч <g/> .
doc#72 <p> Тут виявилося те <g/> , що зв'язки західної України з Східною після совєтизації останньої стали утруднені <g/> , а в середині тридцятих років і зовсім урвалися <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#45 В думках він виходить за межі старої Слобожанщини й Гетьманщини і бачить українські землі як цілість <g/> : " <g/> Мы не можем забыть своего ближайшего кровного родства с простым людом Подолии <g/> , Волыни <g/> , Галича и т.д. и права принимать к сердцу их дела <g/> " ( <g/> Халанский 25 <g/> ) <g/> .
doc#16 ) виразної ідеї <g/> , проти її мілітантного характеру <g/> , і проти її організаційних форм <g/> » ( <g/> підкреслення автора <g/> .
doc#40 ( <g/> Тут теж були випадні звуки <g/> , і в деяких це і тепер ще видно <g/> ) <g/> . </p>
doc#1 Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі « <g/> Марії <g/> » одразу впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> .
doc#33 Це правда <g/> , що герой роману Степан Радченко приїздить до Києва з села <g/> , що він спершу почуває себе в місті безвартісним і упослідженим <g/> , що він щабель за щаблем здобуває позиції і що роман закінчується на тому <g/> , як він почуває себе переможцем і справжньою частиною скореного і опанованого <g/> , колись чужого й далекого урбаністичного світу <g/> .
doc#23 <p> Другим щастя і кохання <g/> , а я тілько плачу <g/> , </p><p> Сльозам <g/> , горю <g/> , тоскованню і кінця не бачу <g/> . </p>
doc#24 Строкатим потоком пливуть вони далі — в сади і долини <g/> , на ріки і озера <g/> , — сходять на час перепочинку <g/> , поки знову покличе їх до праці той самий металь <g/> . </p>
doc#72 і старожитні <g/> .
doc#70 Але мав він рацію і не ставити їх на вершини українського Парнасу <g/> .
doc#46 Саму доповідь він мав дуже коротку <g/> , на яких <g/> , може <g/> , 15 або 20 хвилин <g/> , отож багато слухачів <g/> , звиклих до запізнень <g/> , прийшло тоді <g/> , коли він уже свій виступ закінчив <g/> , і тяжко вболівало <g/> .