Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Побутова лексика в широкому розумінні слова ( <g/> назви речей і понять домашнього вжитку <g/> , сільського <g/> , міського <g/> , судового <g/> , мисливського — поза специфічно фаховими тощо <g/> ) менше цікавила П. Куліша <g/> .
doc#9 Улюбленим закидом дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це — « <g/> москалізм <g/> » <g/> , або що це — « <g/> польонізм <g/> » <g/> , або що це те й друге разом <g/> , або нарешті <g/> , що це як не те <g/> , то друге <g/> , — саме так <g/> , наприклад <g/> , як ми бачили <g/> , поставився Б. Грінченко до слова звертатися ( <g/> до кого <g/> ) <g/> .
doc#9 У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> .
doc#9 З цього погляду і можна говорити про певну дозу « <g/> галицької орієнтації <g/> » в нового покоління письменників <g/> , відірваного вже від етнографічности села і більш або менш споріднюваного з містом <g/> .
doc#9 Та ж не те саме штучний і робляний <g/> , попит і запит <g/> , злочинець і лиходій <g/> , брудний і нечистий <g/> , образа і кривда <g/> .
doc#9 Кількісно <g/> , мабуть <g/> , серед цеглин цієї будови переважають полтавсько-київські <g/> , хоч і цього не можна твердити категорично <g/> , бо ніхто такої статистики не зробив <g/> , якщо взагалі її зробити можливо <g/> .
doc#10 <p> 15 <g/> ) Н.Дурново припускав <g/> , правда <g/> , що і в північно-українських говірках ненаголошені склади могли спершу розвиватися так само <g/> , як і наголошені <g/> , і скоротитися лише пізніше ( <g/> К украинской диалектологии <g/> .
doc#10 <p> Я маю на увазі її згадки про західньоевропейських мовознавців — не тільки романтика Карла Фосслера ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> , а і ближчого до структуралізму Шарля Баллі ( <g/> 5 <g/> , 9 <g/> ) <g/> ; ранні вимоги будувати граматику суворо формально ( <g/> 3 <g/> , 168 <g/> ) і синхронно <g/> .
doc#11 Не знаю <g/> , чи наші хрестоносці-веремієроби читали пізні романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , і багаття не палали ні на Майдані Незалежносте в Києві <g/> , ні перед будинком Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p>
doc#11 Не забуваймо <g/> , як уже сказано <g/> , світ — це Венеція <g/> , Венеція — це вода <g/> , скрізь і всіляко <g/> .
doc#12 IV Б 5. </p><p> 8. Під впливом чергування е <g/> , о—і в деяких словах і чергується з у <g/> , я <g/> , а саме <g/> : запріг — запрягла <g/> , ліг—лягла <g/> , гільтяй ( <g/> і гультяй <g/> ) <g/> , діброва ( <g/> і дуброва <g/> ) <g/> , заміж <g/> . </p>
doc#12 <p> 1. М'яка вимова приголосних позначається в українському письмі в кінці слова і в середині слова перед приголосним і перед голосним о знаком м'якшення ь <g/> , а в середині слова перед голосним написанням голосного я ( <g/> замість а <g/> ) <g/> , ю ( <g/> замість у <g/> ) <g/> , є ( <g/> замість е <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#13 Він був політик <g/> , але і до його непоетичного вуха дійшов тут первень поезії — ритм <g/> .
doc#14 Першого Маланюка можна сяк-так <g/> , при великому бажанні <g/> , убгати в « <g/> поети доби <g/> » <g/> , — але другий на вічні й космічні теми не говорить — і тому лишається вічним і відбиває якусь частинку космосу <g/> , — поскільки поезії взагалі дано космос у себе ввібрати <g/> .
doc#15 З цим зв'язані і не такі вже рідкі в праці Травнічка непослідовності й суперечності <g/> .
doc#16 Концепцію сучасного етапу розвитку українства дає ідея МУРу <g/> , і саме цим треба пояснити активність <g/> , темпераментність і запеклість нападів Донцова і інших вісниківців на МУР <g/> , як ми могли переконатися на підставі листа Донцова до Уласа Самчука <g/> .
doc#16 Воно йшло за большевизмом теза за тезою і протиставляло свої протитези <g/> .
doc#16 Ідеал Донцова — цензура і спалення всієї тієї літератури <g/> , яку цензура визнає за невідповідну <g/> .
doc#16 Вісниківство зуміло спрямувати всю енергію українства на боротьбу з ворогом головним і в суті справи єдиним <g/> ; воно розкрило і наголосило самостійність української культури і її принципово відмінний від російської культури характер <g/> .
doc#16 ) виразної ідеї <g/> , проти її мілітантного характеру <g/> , і проти її організаційних форм <g/> » ( <g/> підкреслення автора <g/> .