Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У програму входило повернутися до Львова <g/> , сховатися на якихось півтора чи два місяці на засніженій Лемківщині <g/> , перекрочити Словаччину і опинитися в Австрії <g/> .
doc#0 <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ?
doc#1 Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі « <g/> Марії <g/> » одразу впізнаєш автора « <g/> Причинної <g/> » і « <g/> Катерини <g/> » <g/> .
doc#1 Атмосфера вірша — це атмосфера страху і лихих сновидінь <g/> .
doc#1 <p> Отже <g/> , відмежування у 1860 р. від цього кола ідей і настроїв не було <g/> , однак <g/> , чимось абсолютно новим <g/> .
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#3 Ніяких революцій <g/> , хоч би і наймінімальніших <g/> . </p>
doc#4 Займенники в щоденниках <g/> , як і в поезії <g/> , давно були одним з важливих літературних засобів ( <g/> ми тут знову з засобами <g/> !
doc#4 <p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Тільки шкода <g/> , що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p>
doc#5 Простора площадка позад церкви була теж тахльована <g/> , і їхні кроки дзвінко пролунали в порожнечі цього відлюдного закутку <g/> » <g/> .
doc#5 Обмін речовин припиняється <g/> , настає якась мить байдужости <g/> , зціпеніння <g/> , потім починається процес розпаду білка <g/> , процес простий і добре відомий <g/> » <g/> .
doc#6 <p> Рідше це небесне чудо має миротворний і добродайний <g/> , але не менш дивний і незрозумілий характер — видиво веселки в картині “ <g/> Я радів і сумував із погодою <g/> ” <g/> .
doc#6 Тоді глуз і засуд Куриликів з погляду його релігійного світогляду зовсім виправдані <g/> .
doc#6 Куриликові однаково близькі й часто ним уживані символи в точному розумінні і емблеми <g/> , традиційніші й загальновідоміші <g/> .
doc#6 У своїх культурних згадках і асоціаціях <g/> , як і в знайомствах з людьми <g/> , Курилик до кінця не розірвав зв'язку з субкультурою нижчої середньої верстви <g/> .
doc#6 Реалісти успадкували цей принцип і <g/> , як правило <g/> , дотримувалися його <g/> , чи ми взяли б Курбе <g/> , Шпіцвеґа <g/> , Вілкі чи Рєпіна <g/> .
doc#7 Але для того <g/> , щоб іти цим рівнобіжним шляхом <g/> , треба <g/> , поперше <g/> , мати щось за душею власного <g/> , подруге <g/> , знати <g/> , відчувати і співпереживати те <g/> , чим живе Европа й Америка в духовості і в поезії <g/> . </p>
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>