Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#69 Коли книга вийшла <g/> , здивований <g/> , він побачив <g/> , що нормою літературної мови є тільки м'яка вимова <g/> .
doc#68 <p> Це і є <g/> , це і є <g/> , задля чого жив <g/> , </p><p> задля чого побачив світ <g/> , </p><p> довго зводився <g/> , шкереберть </p><p> падав <g/> , щоб освіжитись <g/> . </p>
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , пересічна температура міста X. є + 8° <g/> , то це не значить <g/> , що саме ця температура панує там щодня або більшість днів <g/> .
doc#81 Фактом є <g/> , що його ім'я ніколи не траплялося в пізніших радянських виданнях <g/> .
doc#59 Так виникає підозра <g/> ; чи не є професор Кравчук бодай почасти рупором ідей <g/> , що зрушують Ірина в нове життя <g/> ?
doc#28 Вони пройшли повз ту ліричну підоснову <g/> , що є в поезії Зерова <g/> , і стали культивувати виключно неориґінальну по суті <g/> , хоч і блискучу своєю майстерністю неоклясичну оболонку його поезії <g/> , блискучу своєю завершеністю <g/> , але здебільшого холодну й мертву <g/> .
doc#40 Кільце ( <g/> особливо типове для ліричної поезії <g/> ) звичайно становить собою <g/> , як і в щойно поданому прикладі <g/> , якесь загальне твердження <g/> , яке конкретизується в тому тексті <g/> , що є між повторюваним реченням або словосполученням <g/> .
doc#63 А Маланюк стоїть у безконечному і сповненому суперечностей монолозі <g/> , зверненому до України <g/> , і не має сили ні відвернутися від неї <g/> , ні прийняти її таку <g/> , як вона є. </p><p> Чи є ж хоч якісь познаки виходу з цього затяжного конфлікту <g/> ?
doc#10 Відповідно до цього Ганцов схильний деякі звукові зміни <g/> , як от зглухнення кінцевих дзвінких виводити з “ <g/> загально-людських фізіологічних нахилів <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> , не враховуючи <g/> , що коли такі нахили і є <g/> , то в мові вони діють тільки опосереднено через систему мови <g/> . </p>
doc#68 Другі два ведуть до доби <g/> , чиїм найдосконалішим утіленням є Колима <g/> .
doc#70 Коли книжка вийшла <g/> , він побачив <g/> , що нормою літературної мови є <g/> …
doc#56 У музиці є жанр — варіяції на тему <g/> .
doc#23 <p> Скільки речей тут названо <g/> , не конкретизуючи <g/> , і як виразно підкреслено залежність усього сприймання від того <g/> , що є в душі поетовій <g/> ! </p>
doc#0 Сумління є і в охоронців закону <g/> .
doc#66 Але хіба це не є тема національної <g/> , української зради <g/> ?
doc#40 Все це свідчить за те <g/> , що для сучасної української мови істотне є протиставлення доконаности — недоконаности <g/> , а внутрішньо-видові відтінки в межах недоконаного виду не мають жадної істотної ролі <g/> . </p>
doc#81 За приказкою <g/> : « <g/> Я є — смерти нема <g/> , смерть є — мене нема <g/> » <g/> . </p>
doc#68 Але будьмо справедливі <g/> : тут є не тільки це <g/> .
doc#40 У живій мові словечко є нормально вживається тільки в тих реченнях <g/> , де встановлюється повна тотожність присудка з підметом <g/> , напр <g/> .
doc#40 Тепер він звичайний тільки тоді <g/> , коли при іменнику є прикметник або числівник <g/> , напр <g/> .