Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Жива мова має поза тим безліч прикметникових відповідників чужим дієприкметникам <g/> , які <g/> , на жаль <g/> , не завжди використовуються в літературі <g/> .
doc#82 З самопевністю абсолютистичного невігласа Андрій Жданов у половині сорокових років картав і карав письменників <g/> , громив людей і організації <g/> , які <g/> , на його думку <g/> , не дотримувалися цієї засади <g/> .
doc#6 я складав вірші <g/> , за які мені ніхто ні гроша не заплатив <g/> , і які <g/> , нарешті <g/> , позбавили мене волі <g/> ” <g/> . </p>
doc#64 Потрібні луччі люди з еміґрації <g/> , щоб панувати над ним <g/> , тримати його в суворій покорі й послуху <g/> , вести тих сліпороджених шляхом державної сили й величі <g/> , бо самі вони ні на що не здатні <g/> , хіба за винятком одиниць <g/> , які <g/> , одначе <g/> , тоді мусять відокремитися від народу й перейти до касти тих плеканих головне на еміґрації і то якомога далі від небезпечних зон луччих людей <g/> .
doc#4 <p> Кожний вибирає свою <g/> , йому найближчу концепцію <g/> , а суть поетичної творчости полягає в тому <g/> , щоб запропонувати безконечну кількість розв'язань <g/> , які <g/> , поза поетичним світом <g/> , нічого не розв'язують <g/> .
doc#28 Звідти <g/> , нарешті <g/> , можна виводити й використання вільних ритмів <g/> , які <g/> , правда <g/> , не доходять до такої розхристаности <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , у Алексея Ґастева <g/> , але все таки різко виділяються на тлі загалом суворої й традиційної ритміки й строфіки Филиповича — маю на увазі насамперед програмову поезію збірки « <g/> Простір <g/> » – « <g/> Нема словам лічби <g/> » <g/> , а почасти і « <g/> А там <g/> , на Заході <g/> » <g/> . </p>
doc#40 <p> Загалом відокремлення незвичайно збагачує і врізноманітнює інтонацію і дає змогу в межах простого речення відтворити багато відтінків думки ( <g/> і почуття <g/> ) <g/> , які <g/> , правда <g/> , чіткіше <g/> , але зате і самостійніше <g/> , не так пов'язано <g/> , відтворюються за допомогою складного речення <g/> .
doc#72 Закон відчиняв двері найгіршим формам терору <g/> : не виправданим леґально арештам <g/> , тортурам <g/> , тілесним карам <g/> ; він змушував жити в постійному страху <g/> , але разом з тим дозволяв раптові й непередбачені виломи з загальної політики <g/> , поодинокі вияви сприяння <g/> , які <g/> , правда <g/> , ніколи не тривали довго <g/> . </p>
doc#16 І тут донцовщина займає своє законне місце в ряду тих ідеологічних систем XX сторіччя <g/> , які своєю суттю мали якраз <g/> , спершися на інстинкти « <g/> черні <g/> » <g/> , використати їх для своїх потреб <g/> , систем <g/> , які <g/> , розглядаючи психологічно <g/> , були теж виявом потреб « <g/> черні <g/> » <g/> .
doc#60 <p> </doc> </p><p> Слово « <g/> пуризм <g/> » належить до тих слів <g/> , які <g/> , рідко вживаються на радянській Україні <g/> .
doc#40 , які <g/> , стосуючися не до підмета <g/> , а до особи автора <g/> , перейшли <g/> , власне <g/> , в категорію вставних слів <g/> , напр <g/> .
doc#72 Подруге <g/> , ці видання друкувалися в Австрії ( <g/> Чернівці <g/> , Львів <g/> ) з участю місцевих людей <g/> , які <g/> , цілком природно <g/> , вносили в мову галицькі елементи <g/> . </p>
doc#76 Зокрема <g/> , на Україні національно-визвольні змагання були справою нечисленних інтелігентських одиниць або гуртків <g/> , які <g/> , щоправда <g/> , прикро непокоїли уряд ( <g/> звідси варварські мовні заборони і безсудні заслання <g/> ) <g/> , але не становили справжньої загрози єдності імперії <g/> .
doc#9 Церковнослов'янські елементи російської мови <g/> , церковнослов'янські елементи болгарської літературної мови ( <g/> які <g/> , як відомо <g/> , часто прийшли з Росії в Болгарію <g/> ) <g/> , романські елементи англійської літературної мови використовуються передусім в поезії <g/> , науці й філософії <g/> .
doc#40 В протилежність відмінкам <g/> , які <g/> , як ми бачили в §§ 33 <g/> , виконують активну ролю в реченні <g/> , визначаючи собою характер синтаксичних зв'язків іменника і його функцію в реченні <g/> , число і рід іменника як правило не зумовлені синтаксично <g/> .
doc#40 Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер ми пишемо сталевими знаряддями <g/> , які <g/> , якщо точно висловлюватися <g/> , зовсім не є пера <g/> .
doc#53 У майбутньому він передбачав можливість українізації університетів унаслідок національного самоусвідомлення студентів <g/> , які « <g/> більше <g/> , ніж професори <g/> , відповідають за майбутнє університетів <g/> » <g/> , так що « <g/> студентові найближче стати самому <g/> , скажімо <g/> , українцем <g/> , потім старатися зробити університет українським <g/> » ( <g/> лист до Івана Біликова <g/> , 1862 <g/> ; виділення моє <g/> .
doc#16 В другій статті говориться <g/> , що противник її належить до фальшивих пророків <g/> , які « <g/> поставили в осередку своєї доктрини людину <g/> , детронізуючи її Творця <g/> , який повинен стояти в центрі всього <g/> » <g/> .
doc#28 Вони лютують <g/> , ці дикуни-варвари <g/> , які « <g/> сире і свіже рвуть <g/> ; не має впину їх несамовита лють <g/> , не відають святих гостинности законів <g/> » ( <g/> « <g/> Лестригони <g/> » <g/> ) <g/> , при чому діють вони з усією дріб'язковістю й ницістю пігмеїв <g/> : </p><p> Не так бо люті тигри і леви <g/> , </p><p> Як дріб'язкові <g/> , мстиві ліліпути <g/> ! </p>
doc#70 <p> Явища <g/> , про які говоритиму <g/> , напевне <g/> , характеризували багато які або й усі ділянки життя до середини вісімдесятих років <g/> .