Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Із цієї причини мовна чистка відбилась <g/> , як правило <g/> , тільки на тих галицизмах <g/> , які можна було як такі чітко пізнати <g/> .
doc#40 : « <g/> Раз боялась я <g/> , що в кожній редакції у Львові сидять люди <g/> , які батька бодай з прізвища </p><p> знали <g/> .
doc#81 Хоч я уважно перейшов через друки Барановича <g/> , приступні у книгосховищах Львова <g/> , я не шукав цілости образу церковника сімнадцятого сторіччя <g/> , а вихоплював цитати <g/> , які відповідали моїм концепціям <g/> , — типова метода полеміки Донцова ( <g/> яку він пізніше буде застосовувати й до мене <g/> ) <g/> .
doc#41 А бідному Серафікусові <g/> , теж подоланому ( <g/> хоч він сам може того й не усвідомлювати <g/> ) одвічними законами людської природи <g/> , лишається тільки писати листи до Вер <g/> , які ніколи не будуть відіслані <g/> . </p>
doc#40 От такі словосполучення <g/> , які виступають як цілість із значенням <g/> , що не дорівнює сумі значень їх складових частин <g/> , звуться фразеологічними зворотами <g/> , або ідіомами ( <g/> слова ідіом уживають ще в іншому значенні <g/> , про що мова буде далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#16 В другій статті говориться <g/> , що противник її належить до фальшивих пророків <g/> , які « <g/> поставили в осередку своєї доктрини людину <g/> , детронізуючи її Творця <g/> , який повинен стояти в центрі всього <g/> » <g/> .
doc#81 ) <g/> , не пішли понад рівень дисертації <g/> , але він був працьовита й посидюща людина <g/> , і <g/> , сприяючи його науковому просуванню <g/> , я не занижував радянські критерії того часу <g/> , які прикладано до україністів-мовознавців <g/> . </p>
doc#46 Люди <g/> , які дихали і жили там чверть століття атмосферою гною й крови <g/> , не можуть бути в нормальних обставинах нормальними <g/> .
doc#16 І тому зовсім не диво <g/> , що українські елементи <g/> , які були в вісниківстві <g/> , не задовольнялися диким і безґрунтовним фанатизмом <g/> , а старалися поєднати вісниківство з справжніми українськими духовими традиціями <g/> .
doc#81 Мап у нас нема <g/> , які села багаті <g/> , які бідні — ми не знаємо <g/> .
doc#40 : « <g/> Половина ґрунту була засаджена добрим садом <g/> , на які сади Київ дуже багатий <g/> » ( <g/> Неч <g/> .
doc#68 Поетизм — це слова й мовні конструкції <g/> , які чужі розмовній чи діловій мові <g/> , які характеризують специфічно поетичну мову і плекають її як окремий тип мови в межах <g/> , звичайно <g/> , загальнонаціональної мови <g/> , дуже часто як жест протиставлення буденності буденної мови <g/> , як вірність віковій традиції <g/> , як виклик <g/> .
doc#81 Щоб німців <g/> , які знали дещо російську мову <g/> , не дратувати <g/> . </p>
doc#81 Микола Вікторович був інженер <g/> , людина українського роду <g/> , далекий родич Вернадських ( <g/> які по війні виписали його з родиною з Европи до Нью-Гейвену в Америці <g/> ) і одна з найбезладніших людей <g/> , яких я будь-коли бачив <g/> .
doc#40 <p> Один з найпростіших засобів піднести емоційний тонус викладу — обмежити речення до найістотніших слів <g/> , які мають найбільше логічне і почуттєве значення <g/> .
doc#47 Писані російською мовою з численними українізмами <g/> , ці листи подають неоціненні деталі життя ( <g/> й бідування <g/> ) родини Лятуринських <g/> , атмосфери любови-відчуження між батьком і дітьми <g/> , змальовують з незвичайною яскравістю обставини смерти Михайла Лятуринського ( <g/> 25 жовтня 1935 року <g/> ) <g/> , такої ж безглуздої <g/> , самотньої й іраціональної <g/> , як і його життя <g/> , — а ще більше насувають питань <g/> , на які ми сьогодні дати відповіді не можемо <g/> .
doc#81 Кожного року і технікум <g/> , і інститут приймали щось 60 до 90 студентів <g/> , які ділилися на три групи <g/> .
doc#94 Сам наголос зраджує ті складні тарапати <g/> , через які в нашій історії проходило це поняття <g/> .
doc#81 А що вчителі добрі чи погані залежно від того <g/> , які вони є <g/> , і кожний скупчує свій досвід і своє вміння й знання <g/> , як він і тільки він може <g/> , то стінгавзета моя була доволі порожня <g/> , а зібрати чи скласти матеріяли до неї було досить важко <g/> .
doc#59 Самозакоханий балакун і філософ <g/> , професор Кравчук передусім людина розумна <g/> , він думає над проблемами свого часу <g/> , і що ж дивного <g/> , коли він висловить ті ідеї <g/> , які носяться <g/> , сказати б <g/> , у повітрі <g/> , навіть <g/> , якщо вони не цілком відповідають його внутрішньому єству <g/> . </p>