Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 цілої низки архаїзмів ( <g/> застарілостей <g/> ) <g/> , які без потреби ускладняли фонетичну й граматичну
doc#40 два — порядок частин тут не може бути змінений <g/> ) <g/> , які наближаються значенням і особливостями
doc#50 , роздалля-буваллю <g/> , ряснодарну- марне <g/> ) <g/> , які тепер загально вживаються в наших віршах <g/> , хоч
doc#40 на -оти типу колоти і дієслово орати <g/> ) <g/> , які мають ці приголосні твердими в усіх особах <g/> ,
doc#40 багато відтінків думки ( <g/> і почуття <g/> ) <g/> , які <g/> , правда <g/> , чіткіше <g/> , але зате і самостійніше <g/> , не
doc#40 має в однині форми роду ( <g/> як прикметник <g/> ) <g/> , які теж використовуються як показники узгодження
doc#66 ( <g/> або те <g/> , що здається противенствами <g/> ) <g/> , які закладені в драматургії Лесі Українки <g/> .
doc#72 т.зв <g/> . законів Аппоньї ( <g/> закон 36 і 37 1907 р. <g/> ) <g/> , які перетворили початкові школи на твердині й
doc#15 погляду на генезу називних речень <g/> ) <g/> , які суперечать цьому поглядові і спростовують
doc#89 письменників на ті видавництва ( <g/> російські <g/> ) <g/> , які видають високими накладами пригодницькі
doc#55 , білоруською <g/> , польською ( <g/> і сербськими <g/> ) <g/> , які всі мають звук <g/> , але не фонему и <g/> , і протиставляє
doc#40 ті морфеми ( <g/> значущі частини слова <g/> ) <g/> , які в іменах правлять за закінчення <g/> . З другого боку
doc#16 ( <g/> не кажучи вже про руськомовних українців <g/> ) <g/> , які могли б відколоти ці групи від загального
doc#40 питальних займенниках ( <g/> якийбудь <g/> , щонебудь <g/> ) <g/> , які одначе мають інший характер <g/> , бо виразно
doc#40 пестливо- здрібнілий наросток -к- або -ц- <g/> , які переходять тут у -ч- <g/> , напр <g/> . <g/> : ручечка <g/> ,
doc#40 , не кажучи про <g/> , власне кажучи і под <g/> . <g/> , які <g/> , стосуючися не до підмета <g/> , а до особи автора <g/> ,
doc#40 ; у мові українських бурсаків XVII-XVIII ст <g/> . <g/> , які вчилися на основі латинської мови <g/> , квітли
doc#9 у вимові і лишаються там тільки ріа desiderata <g/> , які в теперішніх обставинах здійснитися не можуть
doc#41 Гемінґвея <g/> . Вона має той блиск <g/> , той esprit <g/> , які характеризували радше минулу епоху або <g/> ,
doc#6 це виявилося в Куриликових trompe l'oeil <g/> , які сучасникам здавалися досконалими <g/> .