Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Тому ставилися по-різному до українців-галичан і українців <g/> , що жили на територіях <g/> , які перед тим належали до Російської імперії <g/> .
doc#92 Оминаючи деталі <g/> , цікаві тільки для фахівців <g/> , скажу <g/> , що для мене суть моєї праці полягала в тому <g/> , щоб показати <g/> , що східньослов'янські племена раннього історичного періоду говорили не цілком одноформною мовою <g/> , а діялектами <g/> , які групувалися в чотири великі групи <g/> .
doc#49 І весна <g/> , і осінь — тими рисами <g/> , які істотні для образу степу <g/> . </p>
doc#72 Кинуті в нестерпні умови <g/> , піддані тортурам <g/> , вони “ <g/> зізнавалися <g/> ” до участи в підпільних шкідницьких “ <g/> організаціях <g/> ” <g/> , які в дійсності ніколи не існували <g/> , які ніколи прилюдно не суджено і про які лише побіжно згадували в своїх виступах Постишев <g/> , Косіор та інші <g/> .
doc#40 <p> 5. Назви сотень від двісті до дев'ятсот при відмінюванні звичайно розпадаються на дві частини <g/> , які відміняються кожна зосібна <g/> : перша — як відповідний числівник від два до дев'ять <g/> , а друга за зразком <g/> : родовий — сот <g/> , давальний стам <g/> , орудний стами <g/> , місцевий — стах <g/> , — себто як іменник середнього роду в множині <g/> .
doc#28 А тепер поверніть на свої місця епітети <g/> , які ми по-варварському викинули <g/> : присмерки прозорі – чорну сіть вишневих <g/> , яблуневих верховіть – ніжнотонні зорі – і ви відчуєте саму душу лагідно-прозорого весняного вечора <g/> .
doc#72 Однак на час повідомлення Ґлазова увесь той захід утратив свою актуальність <g/> , бо 24 листопада 1905 та 26 квітня 1906 р. стали чинними нові “ <g/> Тимчасові правила <g/> ” <g/> , які скасували всяку попередню цензуру ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 381 <g/> ; Єфремов 76 <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 в імперсько-російській <g/> . </p><p> Імперсько-російська ідеологія <g/> , світовідчування виявляються і в оцінках тих явищ <g/> , про які пише Автор <g/> . Обмежуся на небагатьох прикладах з великого їх числа <g/> . </p><p> Автор захоплений величчю
doc#15 <p> Подібно до Шахматова і Пєшковського в Росії <g/> , Ріс старається протиставити називні речення ( <g/> вживаю цей термін тут і далі всупереч тим запереченням <g/> , які висував проти нього сам Ріс <g/> ) неповним <g/> .
doc#88 що вона розвивається згідно з власною логікою <g/> , незалежно від практичних чи політичних завдань <g/> , які завжди готове накинути їй життя в певний момент <g/> . Українська наука тоді виразно показала свою
doc#40 Це стосується <g/> , насамперед <g/> , до географічних назв і прізвищ на -ин і ів ( <g/> -ов <g/> ) <g/> , які з походження становлять собою присвійні прикметники <g/> , але субстанти- візовані <g/> .
doc#50 Поет — представник вічности <g/> , представник Бога на землі <g/> , і в цьому сенсі треба розуміти ті порівняння тернистого шляху поета з життьовою путтю Христа <g/> , які кілька разів здибуємо в поемі <g/> .
doc#72 Щождо того <g/> , що українські сім'ї говорять по-російськи <g/> , то <g/> , здається <g/> , не так давно було <g/> , що галицькі русинські сім7 говорили по-польськи <g/> , — якби у нашої мови були такі права в Росії <g/> , які є в Галичині <g/> , то я твердо вірю <g/> , що й ми не зосталися б позаду <g/> , а тепер нехай хто хоче кидає камінь на українців <g/> , пригнічених школою <g/> , урядом <g/> , громадськими інституціями <g/> , тільки я цього каменя не зважуся здійняти <g/> ” ( <g/> Сімович 1938 <g/> , 28 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Як згадувалося в попередньому розділі <g/> , у добу українізації чимало письменників були незадоволені жорсткими нормами <g/> , які запроваджувано в літературну мову під впливом народницько-етнографічної школи <g/> .
doc#40 удар — іменник і удар — наказовий спосіб дієслова <g/> , які давніше розрізнялися саме тим <g/> , що в наказовому способі р було палаталізоване — удар' <g/> , а тепер збіглися <g/> , витворивши гомонімічну пару <g/> ) <g/> .
doc#15 Стаття Перльмуттера тим <g/> , зокрема <g/> , і цікава <g/> , що вона наводить конкретні факти ( <g/> їх підхопив і деталізував у згаданій вище статті про мову Чернишевського А. Єфремов <g/> , але і він <g/> , як ми бачили <g/> , не зміг подолати традиційного погляду на генезу називних речень <g/> ) <g/> , які суперечать цьому поглядові і спростовують його - хоч сам автор цього зовсім не помічає <g/> .
doc#76 Характеристичним способом активізація слова общерусский раз-у-раз збігається з хронологією тих історичних подій <g/> , які загрожували існуванню Російської імперії <g/> .
doc#81 Тут вони знайомилися між собою <g/> , тут обговорювалися наукові проблеми <g/> , самозрозуміло <g/> , в невимушених розмовах <g/> , не в формальних засіданнях <g/> , тут панував дотеп і культурна алюзія <g/> , тут починалися романи <g/> , які подеколи кінчалися одруженням <g/> .
doc#30 Поки я десь не ляпнув <g/> , що побоююся критиків <g/> , які судять літературу нижче від пояса <g/> .
doc#40 Евфемізми вживаються не тільки щодо лайок <g/> , а і щодо тих понять ( <g/> найчастіше — з царини фізіології <g/> , одежі <g/> , а також щодо смерти <g/> ) <g/> , називати які вважається некорисним або непристойним <g/> .