Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 зміниться <g/> , і не одне змінюватиметься в перебігу змін <g/> , але одне має лишитися <g/> , якщо не вічним <g/> , то принаймні сталим — засада різности <g/> . За зразок різности в житті
doc#99 Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука замліла <g/> , але <g/> , якщо котрийсь нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#99 Ніхто за нею не плаче <g/> , а все-таки це явище драматичне <g/> , якщо волієте — трагікомічне <g/> .
doc#101 почути українські голоси <g/> , побачити українські обличчя <g/> , поза тим я хотів побачити свою стару батьківщину — а це <g/> , власне <g/> , єдино можливо зробити <g/> , якщо контактуватися <g/> , або <g/> , як кажуть у вас <g/> , спілкуватися з людьми <g/> .
doc#101 такі поняття <g/> : Еверест — аполітичність — патріотизм <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Цей образ <g/> , якщо не помиляюся <g/> , я позичив у Сковороди <g/> . Сковорода вживав це і щодо себе <g/> ,
doc#101 Але якщо говорити не про шумовиння <g/> , не про гасла одного дня — гасла кон'юнктурні <g/> , так би мовити <g/> , — думаю <g/> , що якоюсь мірою я був заанґажований в політику уже тим <g/> , що писав про літературу <g/> , про мистецтво <g/> , навіть про мову <g/> , так що не виконав поради своєї матері — до кінця <g/> , принаймні <g/> .
doc#101 Отже <g/> , про переконання і принципи — чи існують вони особисто для Вас і якщо так <g/> , то в чому виявляються <g/> ? </p>
doc#101 Вони можуть бути інші <g/> , якщо пов'язані з розвитком свідомости самої людини <g/> .
doc#101 літературознавчі погляди <g/> . </p><p> Якщо переконання змінюють заради матеріяльних переваг — то це свинство <g/> , але якщо це процес перепереконання самого себе <g/> , якщо людина росте і вона змінюється — то в
doc#101 матеріяльних переваг — то це свинство <g/> , але якщо це процес перепереконання самого себе <g/> , якщо людина росте і вона змінюється — то в цьому нема ніякого злочину <g/> . </p><p> А. Т.
doc#101 І якщо йдеться про ворогів зовнішніх <g/> , то з ними мала б боротися дипломатична служба <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 Воно трошки небезпечне у наш час і трошки пахне нафталіном <g/> , якщо я можу так сказати <g/> .
doc#101 Вони <g/> , може <g/> , не вкладаються в дефініції ( <g/> ніхто <g/> , власне <g/> , не подав переліку докладного рис нації <g/> ) <g/> , але вони є <g/> , і нема ніякої шкоди <g/> , якщо усвідомити це і навіть плекати те з них <g/> , що справді логічне <g/> , що обґрунтоване <g/> , що історично потверджене <g/> , в той же час відкидаючи те <g/> , що належить до цілковитих фантазій <g/> .
doc#101 Зрештою <g/> , і фантазії часом не шкодять <g/> , якщо їх брати в певному контексті <g/> . </p>
doc#102 І для чого — це було 40 років тому <g/> , що від цього зміниться <g/> , якщо ми почнемо тепер закидати один одному якісь <g/>
doc#102 Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„ то чого мені дарувати книжку <g/> ?
doc#102 І <g/> , скажімо <g/> , якщо ви прочитаєте цей « <g/> Циклон <g/> » <g/> , наприклад <g/> , то це — жах <g/> , це просто жах <g/> .
doc#103 Тепер мій найближчий друг і помічник — оцей костур <g/> </p><p> — Років дев'ять-десять тому <g/> , якщо не помиляюся <g/> , Ви вперше в часи незалежности України приїздили до Києва й також погодилися