Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#43 їх кримінальну справжність <g/> . </p><p> Визначення твору як роману <g/> , позірна єдність часу й місця <g/> ,
doc#19 нічого йому протиставити <g/> , вона знаходить <g/> , як і Шексгіірова Офелія <g/> , смерть у воді <g/> . Один був
doc#53 грецькі composita <g/> , що дає такі утвори <g/> , як земледержець <g/> , многотерпєць <g/> , городоборець <g/> ,
doc#72 , що <g/> , з погляду Радянського Союзу <g/> , виглядало як замикання ворожого кільця <g/> . Нарешті <g/> , деякий
doc#40 з іменником подружжя неповне <g/> ) <g/> , тоді як узгодження займенника наше або дієслова вийде
doc#9 … як небо од землі <g/> »5. Але оцінка ця випливає — як звичайно в І. Нечуя-Левицького — не з уважної
doc#11 кульмінацією рафінованої гри <g/> , усе до речі як і в книзі Кундери <g/> . Це також новий погляд на
doc#59 її образ — формула прощання з безґрунтянством <g/> , як і образ Ірина <g/> , як і вся повість <g/> . </p><p> 5 </p><p> Отже <g/> , скажуть
doc#4 тепло <g/> , здатність бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх
doc#63 батьківщини <g/> , Юрій Яновський <g/> , що опоетизував як серце нової України портову Одесу <g/> , нібито
doc#62 Холодний має далеко більше характерности <g/> , як п. Євген <g/> " ( <g/> с. 859 <g/> ) <g/> . Крапок над " <g/> і <g/> " не поставлено
doc#72 , розум <g/> , дослід <g/> , почуття <g/> ” і ще й досі вживається як gesunkenes Kulturgut <g/> . </p><p> Другий арґумент на
doc#8 ж навмисною і недбайливою пишновеличністю <g/> , як шаблю при боці і пістолі за поясом <g/> . Шлях до Бога
doc#88 те <g/> , щоб люди зрозуміли <g/> , що саме треба говорити і як поводитися кожної хвилини <g/> . Цього вистачало <g/> .
doc#82 герб <g/> , але ми не носимо тризубів на грудях <g/> , як і не ходимо день у день у вишиваних сорочках <g/> …
doc#47 динамічний <g/> . Не в сенсі розвитку характеру <g/> , як було б у реалістичному творі <g/> , а в своєму
doc#24 театрі і в « <g/> Вертепі <g/> » таке ж легке й умовне <g/> , як і постійний нахил усе таки повернути дію в межі
doc#19 до військової управи і орудує всіма справами <g/> , як йому вигідно <g/> ; багатій полковник Розтеліпака <g/> ,
doc#81 . Були це не тільки клясики <g/> , а й сучасники — такі <g/> , як Бунін <g/> , Купрін <g/> , Леонід Андрєєв <g/> , Оскар Вайлд <g/> ,
doc#40 , що без -ся взагалі тепер не вживаються <g/> , як от <g/> : намагатися <g/> , старатися <g/> , боятися <g/> ,