Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене формував <g/> . У житті я вибрав кар'єру вчителя <g/> , але поряд зі мною — у
doc#103 , так завуальовано хотіли запитати <g/> , чи любив я когось <g/> ? Любив <g/> . Кого <g/> ? Про це не будемо говорити <g/> .
doc#103 близько до серця <g/> » <g/> ? </p><p> — У взаєминах з іншими людьми я завжди намагався дотримуватися певної
doc#103 писали в пресі й що не відповідало дійсності <g/> , я реагував разів три-чотири <g/> , не більше — писав
doc#103 , здається <g/> , в Лос-Анджелесі <g/> , написали <g/> , що я — антисеміт <g/> . А в мене були і друзі-євреї <g/> , і євреї
doc#103 . Через певних осіб <g/> , котрі йшли на його виступ <g/> , я дав знати про своє існування в Америці <g/> . Він
doc#103 зустріч таки відбулася <g/> . І не одна <g/> , а дві <g/> . Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь
doc#103 — ідеологічно <g/> , згадувати якісь факти <g/> , про які я нічого не знаю <g/> . Нібито коли в роки війни він
doc#103 , у якому просив посприяти його визволенню <g/> , а я міг <g/> , та не захотів <g/> . Можливо <g/> , такий лист і
doc#103 . </p><p> Що ж до різних нагород чи високих визнань <g/> , я ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням їх мати <g/> . Але за те <g/> ,
doc#103 сталося з цією бібліотекою <g/> ? </p><p> — Це не кабінет <g/> . Тут я проводив семінари для своїх студентів <g/> .
doc#103 . Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » й « <g/> ахали <g/> » <g/> . Собі я залишаю лише одну шафу « <g/> з мистецтвом <g/> » <g/> ,
doc#103 з ким не хочеться сваритися <g/> . В тих двох частинах я хотів сказати « <g/> до побачення <g/> » всім тим <g/> , з ким
doc#103 й найближчу людину на світі <g/> , Ви пишете <g/> : « <g/> я був егоїстом <g/> , мабуть <g/> , більшою мірою <g/> , ніж