This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | і став мені оповідати <g/> , що <g/> , як йому стало відомо <g/> , | я | співробітничав з німцями <g/> . І що я про цю тему можу |
doc#102 | стало відомо <g/> , я співробітничав з німцями <g/> . І що | я | про цю тему можу сказати <g/> . А при тому він додав <g/> , що |
doc#102 | став цього говорити <g/> . І він питання поставив <g/> : що | я | можу на це сказати у своє виправдання <g/> ? На це я |
doc#102 | : що я можу на це сказати у своє виправдання <g/> ? На це | я | сказав йому <g/> , що не зобов'язаний це робити <g/> . Я |
doc#102 | посварилися без лайки <g/> . І при тому | я | зробив маленького коника <g/> . Думаю <g/> , що я |
doc#102 | І при тому я зробив маленького коника <g/> . Думаю <g/> , що | я | правильно зробив <g/> . Тоді якраз вийшла книжка В. |
doc#102 | І дав мені в подарунок <g/> . Теж не дуже логічно <g/> : якщо | я | прохвост і негідник і т. д„ і т. д„ то чого мені |
doc#102 | так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , | я | — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені її |
doc#102 | Україні <g/> . 13.9.1992. Олесь Гончар <g/> » <g/> . Цю книгу | я | не читав <g/> , правду кажучи <g/> . Звичайно <g/> , його |
doc#102 | . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … » вже нема <g/> . Адже | я | відмовився відповідати йому на « <g/> допиті <g/> » <g/> , |
doc#102 | статті про « <g/> Таврію <g/> » він <g/> , очевидно <g/> , вирішив <g/> , що | я | не заслуговую ні на які відзначення <g/> . Значить <g/> , |
doc#102 | був <g/> , безумовно <g/> , найкращий з усіх студентів <g/> , що | я | мав у Газетному технікумі <g/> , й один з кращих в |
doc#102 | в університеті <g/> . Він був дуже здібний <g/> . Але | я | можу подати один такий маленький деталь <g/> , який |
doc#102 | . І це заслужено <g/> . Він вже тоді виділявся <g/> . І | я | запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний |
doc#102 | . Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p><p> Але | я | пригадую його зоровий образ <g/> . Він приїхав явно з |
doc#102 | дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У грудні | я | бачу — новина <g/> : Гончар рожеву вишивану сорочку |
doc#103 | Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> . Тепер | я | « <g/> безробітний <g/> » <g/> , маю багато вільного часу <g/> , |
doc#103 | від своїх справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , | я | ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> , |
doc#103 | : « <g/> На запитання <g/> , на які не захочу відповідати <g/> , | я | відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи залишилися « |
doc#103 | роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них | я | пишу в своїх книгах <g/> . Уважний читач сам помітить |