Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 і став мені оповідати <g/> , що <g/> , як йому стало відомо <g/> , я співробітничав з німцями <g/> . І що я про цю тему можу
doc#102 стало відомо <g/> , я співробітничав з німцями <g/> . І що я про цю тему можу сказати <g/> . А при тому він додав <g/> , що
doc#102 став цього говорити <g/> . І він питання поставив <g/> : що я можу на це сказати у своє виправдання <g/> ? На це я
doc#102 : що я можу на це сказати у своє виправдання <g/> ? На це я сказав йому <g/> , що не зобов'язаний це робити <g/> . Я
doc#102 посварилися без лайки <g/> . І при тому я зробив маленького коника <g/> . Думаю <g/> , що я
doc#102 І при тому я зробив маленького коника <g/> . Думаю <g/> , що я правильно зробив <g/> . Тоді якраз вийшла книжка В.
doc#102 І дав мені в подарунок <g/> . Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„ то чого мені
doc#102 так трошки зам'явся і каже <g/> : « <g/> Це не моя книжка <g/> , я — не автор <g/> » <g/> . Я кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , нічого <g/> , але ж Ви мені її
doc#102 Україні <g/> . 13.9.1992. Олесь Гончар <g/> » <g/> . Цю книгу я не читав <g/> , правду кажучи <g/> . Звичайно <g/> , його
doc#102 . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … » вже нема <g/> . Адже я відмовився відповідати йому на « <g/> допиті <g/> » <g/> ,
doc#102 статті про « <g/> Таврію <g/> » він <g/> , очевидно <g/> , вирішив <g/> , що я не заслуговую ні на які відзначення <g/> . Значить <g/> ,
doc#102 був <g/> , безумовно <g/> , найкращий з усіх студентів <g/> , що я мав у Газетному технікумі <g/> , й один з кращих в
doc#102 в університеті <g/> . Він був дуже здібний <g/> . Але я можу подати один такий маленький деталь <g/> , який
doc#102 . І це заслужено <g/> . Він вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний
doc#102 . Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p><p> Але я пригадую його зоровий образ <g/> . Він приїхав явно з
doc#102 дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У грудні я бачу — новина <g/> : Гончар рожеву вишивану сорочку
doc#103 Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> . Тепер я « <g/> безробітний <g/> » <g/> , маю багато вільного часу <g/> ,
doc#103 від своїх справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> ,
doc#103 : « <g/> На запитання <g/> , на які не захочу відповідати <g/> , я відповідати не буду <g/> » <g/> . Чи залишилися «
doc#103 роки мінялися де в чому і деякі погляди — про них я пишу в своїх книгах <g/> . Уважний читач сам помітить