Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 якомога об'єктивним і точним <g/> . Але мої спогади я пишу майже виключно з пам'яті <g/> , за малими
doc#81 поляком <g/> . </p><p> Поправка допомогла 1927 року <g/> , коли я ставав студентом <g/> , у моїй анкеті було написане в
doc#40 боюся <g/> … дерева такі темні <g/> … воно так страшно <g/> . <g/> . <g/> . я не знаю <g/> » — Коб <g/> . <g/> ) <g/> , підкреслює протиставлення (
doc#81 дискусії <g/> . Вітя мав найрухливішу мордочку <g/> , яку я будь-коли бачив <g/> , де всі враження відбивалися <g/> ,
doc#67 <p> Та швидше <g/> , милий <g/> , вертайся додому <g/> ! </p><p> Козак <g/> : </p><p> Тоді я буду додому вертаться <g/> , </p><p> Як буде щука з голубом
doc#71 в Мартеля [ <g/> 59 <g/> , с. 161 і наст <g/> . <g/> ] <g/> . З цього приводу я мав нагоду висловити свої заперечення [ <g/> див <g/> . <g/> :
doc#56 було ніколи не вживати слів поет і поезія <g/> . Але я уникнув їх <g/> . <g/> ) Це останнє проголошене вже в
doc#81 змагань була далеко і зливалася в групу <g/> . Може <g/> , я б знайшов друзів серед своїх учнів у групі «
doc#81 брати й дві сестри <g/> , мої дядьки й тітки <g/> . Особисто я знав двох <g/> : дядю Васю й дядю Володю <g/> . Дядя Вася <g/> ,
doc#81 на пляжі й засмагати мені було огидно <g/> , але я це робив <g/> , бо це був загальний стиль життя — і що ще
doc#81 , і ми не можемо його ні з чим асоціювати <g/> . Чи можу я в цих спогадах упіймати оте я <g/> , хай не щодо всіх
doc#87 до церков — та й дзвони ж <g/> ! аж і досі у вухах гуде <g/> ! — я й пішла'до самої великої та до хорошої церкви <g/> .
doc#81 . Моя відповідь була <g/> , що німецької мови я не знаю ( <g/> на щастя <g/> , мій допитувач не був
doc#92 праці <g/> . Дмитро Іванович Чижевський <g/> , якого я знав з Німеччини <g/> , саме тоді був запрошений до
doc#81 лишилося після смерти Віри <g/> , 1924-го <g/> , був я. Але я не можу згадати ні одного випадку гістерії або
doc#92 попередньої позитивної уяви <g/> . Не знавши його <g/> , я вважав себе за його учня <g/> , його писання були для
doc#81 вернутися до фактів біографічних <g/> , підлітком я любив грати в шахи <g/> , хоч ніколи не робив цього
doc#98 документаційний матеріял <g/> , упроваджую — я вже згадував це — лист Новиченка до мене <g/> . Ніяких
doc#92 « <g/> всі <g/> » <g/> , то не можу ж я бути винятком <g/> . І два роки я сидів на лекціях Якобсона <g/> . Зрештою <g/> , я був не від
doc#81 а це була вже друга — перша була радянська <g/> , в якій я його не бачив <g/> , але міг собі уявити <g/> ) виглядала на