Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#83 і християнським Близьким Сходом <g/> . Знаряддям <g/> , я повторюю <g/> , знаряддям визвищення другого
doc#84 знищений <g/> . Але функційно він злетів у це моє <g/> … тут я мушу спинитися і замислитися <g/> . Ідеться про
doc#85 . </p><p> Цей передбачуваний етап « <g/> переборення хаосу <g/> » я насмілився поставити в зв'язок з
doc#86 вкладав у поняття просвітянства <g/> . Ні <g/> , я не проти народніх учителів <g/> . Вони виконують
doc#87 до церков — та й дзвони ж <g/> ! аж і досі у вухах гуде <g/> ! — я й пішла'до самої великої та до хорошої церкви <g/> .
doc#88 від них вимагали їхні дресирувальники <g/> . </p><p> Ні <g/> , я не хочу кидати в них каміння <g/> . Хай це зробить той <g/> ,
doc#89 Times <g/> , Literary Supplement <g/> » <g/> , 1948 <g/> , 21 лют <g/> . <g/> ) я натрапив на статтю <g/> , що написана неначе просто з
doc#91 дискусій не буває <g/> . Можна думати тільки про я к і про скільки <g/> , але ніколи — про що <g/> , і чому <g/> , і для
doc#92 житті воно дуже рідко обманювало <g/> . Інша річ <g/> , що я йшов до розуму й казав собі <g/> : не може цього бути <g/> ,
doc#93 1983 ( <g/> Berlin <g/> ) <g/> . </p><p> ЗУСТРІЧ З « <g/> БЕРЕЗОЛЕМ <g/> » </p><p> У Тбілісі я був один раз <g/> , десь 1931 року <g/> . Але це було в
doc#94 все <g/> . </p><p> НА БЕРЕГАХ ХРОНІКИ ПОТОЧНИХ ПОДІЙ </p><p> Те <g/> , що я хочу тут сказати <g/> , — не наукова доповідь <g/> . Мова
doc#95 ! </p><p> ХАРКІВ <g/> : ПОДОРОЖНІ ВРАЖЕННЯ І ЗАКЛИК </p><p> Коли я вже лаштувався вирушати до Києва на конгрес
doc#96 до незайманих джунглів горішньої Амазонки <g/> , — я не брав участи в полюванні на кита <g/> , ані навіть не
doc#97 , але так само неозоро довго <g/> , геть пізніше <g/> , я долав десятитом'я « <g/> Шукавши втрачений час <g/> » <g/> .
doc#98 в спогади й архівні матеріяли <g/> . Нічого цього я не мав нагоди чи то <g/> , може <g/> , охоти зробити <g/> . </p><p> А потім
doc#99 й не хочемо <g/> , ні до порядного пекла <g/> , — « <g/> а до того я не знаю Бога <g/> » <g/> . Як тут не згадати похилого віком
doc#100 городничим — хай благословить Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Дякую <g/> , Юрію Володимировичу <g/> , що
doc#101 , О. Білецький <g/> , М. Шамрай <g/> . Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> ,
doc#102 висловив свої міркування у розмові <g/> , яку я записала у жовтні 1999 року в його помешканні <g/> . </p>
doc#103 Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> . Тепер я « <g/> безробітний <g/> » <g/> , маю багато вільного часу <g/> ,