Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) те саме що вже не має жадних функцій займенника <g/> , не править за жадний член речення і тим самим є тільки сполучник <g/> . </p>
doc#49 Орнітолог не мусів би зробити з цього висновку <g/> , що степові чайки завжди літають тільки парами <g/> .
doc#81 Цей спогад не належить до приємних <g/> , хоч я добре знаю <g/> , що я нікого не зрадив і подавав неµативну інформацію лише про Файбишенка <g/> , якому вона теж не пошкодила <g/> , як видно з його повоєнної кар'єри <g/> , що привела його на пост головного редактора « <g/> Соціялістичної Харківщини <g/> » <g/> .
doc#77 <p> Так постає тема Василя Шеремети <g/> : тема селюка <g/> , що вирушає на підбій світу <g/> .
doc#81 І це був дотеп <g/> , що сягав далі від сміху з приводу невдалого словосполучення <g/> .
doc#72 Тепер кордони країни були точно визначені і добре охоронялися ( <g/> німецькою армією <g/> , що нараховувала до 800 тис <g/> .
doc#81 Можливо <g/> , що там з ним познайомився Булаховський <g/> , що працював там у роках 1917—1921. Коли в Харківському університеті студентів-філологів поділено між українським і російським відділами <g/> , здається <g/> , від 1938 року <g/> , Булаховський запросив Павла Георгійовича на ролю доцента з російського мовознавства до Харкова <g/> , і Стрєлков переїхав <g/> , з двома дітьми — сином і дочкою <g/> .
doc#33 Потім якось ясніше зрозумієш <g/> , що навколо ж самі тварюки <g/> , наволоч <g/> , мерзота <g/> , шибеники – і робиться страшно <g/> .
doc#45 По суті однак <g/> , його спровокувало виступити в пресі твердження Харцієва ( <g/> Харцієв редаґував видання й написав супровідні завваги <g/> ) <g/> , що в " <g/> Мьісль й язьік <g/> " Потебня порушив питання загального походження мови і майже його розв'язав ( <g/> чого Потебня ніколи не робив і не намагався робити <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> І все-таки <g/> , незважаючи на це <g/> , не можна погодитися з А. Кримським <g/> , коли він <g/> , говорячи про мову І. Франка <g/> , а розуміючи під нею взагалі мову галицького письменства й інтелігенції <g/> , пише <g/> : « <g/> Тільки ж коли говоритимем про граматику і правопис у Франка <g/> , то треба сконстатувати <g/> , що вони впливу на нашу Україну абсолютно не мали ніякого <g/> »lii <g/> .
doc#81 Мені казали <g/> , що його тоді « <g/> проробляли <g/> » на комсомольських зборах <g/> , але нічого не змінилося <g/> .
doc#81 Є люди <g/> , що живуть аби день до вечора <g/> , є такі <g/> , що живуть творчістю і для творчости <g/> , ще інші живуть у дітях і для дітей <g/> .
doc#31 Він же — « <g/> вчорашній " <g/> жужу <g/> " з концентраційного табору <g/> » <g/> , « <g/> денікінський прапорщик Смердипупенко <g/> » <g/> , що « <g/> береться ревізувати марксизм <g/> » і « <g/> завідує громадським трактором <g/> » <g/> .
doc#24 Іронія романтиків знаменувала жах перед перемогою життєвої прози ( <g/> згадаймо хоч би Людвіґа Тіка <g/> ) <g/> , іронія « <g/> Мелодрами <g/> » знаменує ствердження життєвої прози як одного з закономірних проявів вічного життя <g/> , заперечення штучної поетичної або трагічної пози <g/> , що стає нібито над життям <g/> . </p>
doc#81 Але те <g/> , що в мові щоденно вживають мільйони людей <g/> , існує і має свою несхибну вимову <g/> .
doc#72 Характеристично <g/> , що навіть у повторних виданнях граматики С. Смаль-Стоцького не дотримано центральноукраїнських норм <g/> .
doc#72 52 Якщо врахувати <g/> , що російськомовні газети масово приходили на Україну ще й з-поза її кордонів ( <g/> статистичних даних про це немає <g/> ) <g/> , то нечисленність українських видань вражає ще більше <g/> .
doc#81 Є люди <g/> , що живуть аби день до вечора <g/> , є такі <g/> , що живуть творчістю і для творчости <g/> , ще інші живуть у дітях і для дітей <g/> .
doc#81 Колони вливалися на площу з різних країв <g/> , і чекання й тупцювання на місці були безконечні <g/> , а через площу організованих трудящих проганяли чвалом <g/> , чи то для того <g/> , щоб менше затримувати інші колони <g/> , чи то для того <g/> , щоб ніхто не міг зазіхнути на безпеку тих вождів народу <g/> , що юрбился на трибуні й приймали параду <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .