Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Подеколи вони рекрутуються з прислівників і займенників ( <g/> що <g/> , як <g/> , ся <g/> , невже <g/> , тільки <g/> , саме <g/> ) <g/> ; поза тим типова для них властивість зліплюватися між собою <g/> , так само <g/> , як і приклеюватися до інших слів <g/> .
doc#40 , — але вони вже не мають у таких випадках властивостей іменника <g/> : не узгоджують з собою ні прикметника <g/> , ні дієслівних зв'язок ( <g/> що вживаються при них у середньому роді <g/> ) <g/> , зате до них легко прилягають прислівники <g/> .
doc#6 <p> Тут ми переходимо до другого пляну Куриликових творів <g/> , що його традиційно звуть ( <g/> що започатковане в суті речі <g/> , хоч і не такими словами <g/> , самим мистцем <g/> ) символікометафізичним Перший збір картоплі ірландським імігрантом <g/> ” <g/> , “ <g/> Хто бачив вітер <g/> ” <g/> ) <g/> , а то як сліпучий гриб атомової бомби ( <g/> “ <g/> Не повертаючися за курткою <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Поза тим літературна мова уникає подібних дієприкметників <g/> , заступаючи їх або на прикметники з наростком -н ( <g/> ий <g/> ) <g/> , як от <g/> : здобувний ( <g/> що має властивість або призначення здобувати <g/> ) <g/> , обробний ( <g/> що має властивість або призначення обробляти <g/> ) <g/> , вичерпний <g/> , панівний <g/> , пор <g/> .
doc#40 , спинний ( <g/> що його можна спинити <g/> ) <g/> , чутний ( <g/> що його можна чути <g/> ) <g/> , здійсненний ( <g/> що його можна здійснити <g/> ) <g/> , спійманний ( <g/> що його можна спіймати <g/> ) <g/> .
doc#20 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що </p><p> було брехня <g/> ) <g/> , і знайомих ( <g/> що була брехня в випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , зажадали наші пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин ми одержали їх назад з новими штампами Там говорилося <g/> : </p><p> « <g/> Зголосився 18 лютого 1943 р. в міській комендантурі Києва і спрямований далі до Львова <g/> .
doc#81 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що було брехня <g/> ) і знайомих ( <g/> що було брехня у випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , ми віддали свої пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин одержали їх назад з новими штампами <g/> .
doc#72 Проголошуючи УНР в листопаді 1917 р. <g/> , ЦР включає до території Республіки Херсонщину <g/> , Харківщину <g/> , Катеринославщину ( <g/> що охоплювала більшу частину Донецького басейну <g/> ) і Таврію ( <g/> без Криму <g/> ) <g/> .
doc#92 Але <g/> , за малими винятками <g/> , рецензії обмежуються на викладі загального пляну книжки ( <g/> що можна зробити за самими назвами розділів <g/> ) плюс подеколи розгляд однієї чи двох проблем <g/> , мовчки проходячи повз інновації в розв'язанні цілої низки часткових і загальних проблем <g/> .
doc#81 Не пригадую <g/> , чи був там Пантелеймон Ковальов ( <g/> що по війні зробився Ковалів <g/> ) <g/> , якого я ближче знав уже з еміµрації в Німеччині і в Америці <g/> , але сьогодні мені ті сходини уявляються як розмножений на багато примірників Ковальов <g/> .
doc#81 Усе таки на безриб'ї й рак риба <g/> , і було приємно побачити « <g/> Рожеве павутиння <g/> » в випадкових декораціях і костюмах ( <g/> що Бог послав <g/> ) і майже без режисерської руки <g/> .
doc#36 Рєпін <g/> , побувавши в Плисках <g/> , нотує <g/> : « <g/> Ґе нудить світом <g/> , про Петербург говорить зі злістю й відразою <g/> , про передвижницькі виставки з презирством <g/> , Крамського ( <g/> що був тоді фактичним лідером Товариства <g/> ) ненавидить <g/> , зайшов навіть так далеко <g/> , що вважає мистецтво непотрібним <g/> , а Росію — країною без культури <g/> » ( <g/> Порудомінський <g/> .
doc#81 Слідом пішли переклад з російського « <g/> Страх <g/> » Афіноµенова <g/> , де режисером виступив не більше й не менше <g/> , як Гнат Юра <g/> , а далі переклад з місцевого російськомовного партійного письменника Якова Городського « <g/> Залізна бриµада <g/> » — з nomen — omen <g/> , і такої ж « <g/> письменниці <g/> » Софії Левітіної ( <g/> що її <g/> , як кажуть <g/> , Хвильовий вивів героїнею своєї новелі « <g/> Свиня <g/> » <g/> ) під менш промовистою назвою « <g/> Ета <g/> » <g/> .
doc#22 Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> .
doc#72 Він бажав — як того бажала партія — всю роботу мовознавців при Академії спаплюжити й викинути геть <g/> , усіх співробітників звільнити й ліквідувати ( <g/> що тоді зрештою й трапилося <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 Тут ще нема мотиву виродження революції <g/> , навпаки <g/> , мажорно сурмить мотив її невідкличної перемоги <g/> ; нема ще нападів на Москву <g/> , за винятком твердження <g/> , що Росія після революції не спромоглася розвинути вартісної літератури ( <g/> що для 1925 р. <g/> , звичайно <g/> , неправда <g/> ; якщо навіть не згадувати поетів Маяковського <g/> , Єсеніна <g/> , Клюєва та ін <g/> .
doc#81 Тоді з нагоди десятиріччя Жовтневої революції в залях архиєрейської резиденції при Покровському манастирі ( <g/> що давно вже не був манастирем <g/> ) відбулася виставка малярства й скульптури з усієї України і всіх напрямів <g/> .
doc#15 <p> Про реченньовий характер називних речень говорив зрештою і А. Марті ( <g/> що називав їх <g/> , як ми вже знаємо <g/> , Vorstellungsuggestive <g/> ) <g/> , хоч причин цього він шукав не в нашаруванні значень суб'єктности і пре- дикативности в головному члені речення <g/> , а радше в умовах їхнього контексту - психологічного й мовного <g/> .
doc#68 У цілому беручи <g/> , дві панівні стилістичні манери Стусові <g/> , поетистична і антипоетистична <g/> , настовбурчена й колюча <g/> , були далекі від Рільке <g/> , який намагався відтворювати найскладніші почуття словниково найпростішою мовою ( <g/> що звичайно зникає в українських і російських перекладах <g/> , які ставлять його на котурни <g/> ) <g/> .
doc#31 Але їхньою вихідною позицією була накинена Хвильовому концепція масовізму літератури й сервілізму супроти партії й Москви ( <g/> що чимраз більше ототожнювалися <g/> ) <g/> , їхньою методою було насамперед цитування « <g/> отців <g/> » марксизму <g/> , а своїм тоном вони раз-у-раз — нема де правди діти — наближалися до прилюдного доносу <g/> , панівного тоді « <g/> літературно <g/> »-критичного жанру <g/> .