Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : « <g/> Чи може що ( <g/> = щось <g/> ) з Тарасом сталось <g/> ?
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 ) <g/> ; западати в що ( <g/> « <g/> Могили царські почали западати в руїну <g/> » — « <g/> Ра-Менеїс <g/> » <g/> , II <g/> , 60 <g/> ) <g/> ; пізнатися ( <g/> « <g/> Я був у гімназії <g/> , як ми пізналися <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 165 <g/> ) <g/> ; пописуватися ( <g/> « <g/> І як там делегат наш На ньому ( <g/> conseil <g/> .
doc#40 ) <g/> , ролю питально-окличних часток виконують що за і іноді що ( <g/> »Що то за хороше <g/> !
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Сполучники що ( <g/> з відповідником то <g/> ) і і варт ( <g/> з можливим відповідником як <g/> ) до значення негайного початку додають відтінок повторюваности обох дій <g/> , напр <g/> .
doc#40 З дієприкметником він має ту спільну рису <g/> , що ( <g/> логічно <g/> ) в'яжеться з ім'ям — в особовому реченні з підметом <g/> , а в безособовому з назвою дійової особи <g/> .
doc#35 До нього тоді чимраз більше починає стосуватися те <g/> , що ( <g/> несправедливо <g/> ) В. Липинський сказав про все життя Барановича <g/> : « <g/> І здається <g/> , неначе автора цих писань відділив якийсь мур від життя всієї сучасної України <g/> » <g/> .
doc#40 Так сталося із сполучником так що ( <g/> первісно — сполучник що і відповідник так <g/> ) у реченнях типу <g/> : « <g/> Усе його розглядувала <g/> , так що опріч його нікого й нічого не бачила <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#65 Другим закидом проти словника було те <g/> , що ( <g/> ідучи за офіційно затвердженим правописом <g/> ) словник дозволяв відмінювати слова бюро <g/> , депо і почасти радіо ( <g/> в орудному відмінку однини <g/> ) <g/> , що Кошевий називає “ <g/> грубейшая вульгаризация <g/> ” <g/> .
doc#72 Другим закидом проти словника було те <g/> , що ( <g/> ідучи за офіційно затвердженим правописом <g/> ) словник дозволяв відміняти слова бюро <g/> , депо і почасти радіо ( <g/> в орудному відмінку однини <g/> ) <g/> , що Кошевой називає “ <g/> грубейшая вульгаризация <g/> ” <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Він уживається при дієсловах володіти <g/> , керувати <g/> , завідувати <g/> , дорожити <g/> , пишатися <g/> , цікавитися <g/> , гребувати <g/> ; може вживатися також при дієсловах піклуватися ( <g/> чим <g/> , але і про що <g/> ) <g/> , користуватися ( <g/> чим <g/> , але і з чого <g/> ) <g/> , нехтувати ( <g/> чим <g/> , але і що <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 відповідник — ( <g/> те <g/> ) <g/> , яке мусить бути розкрите в підрядному реченні <g/> , а підрядне речення має сполучник ( <g/> що <g/> ) <g/> , який зв'язує його з відповідником у головному реченні <g/> , а тим самим і з усім головним реченням <g/> .
doc#40 : випросити <g/> , виканючити <g/> , виплакати ( <g/> у кого що <g/> ) <g/> .
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , узяти іменникові займенники <g/> , то вони відрізняються від іменників тим <g/> , що не змінюються в числі ( <g/> я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , хто <g/> , що <g/> ) або <g/> , змінюючися <g/> , як і іменники <g/> , в числі <g/> , в протилежність іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , воно <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Пряму пропорційність показують сполучники чим <g/> , що <g/> , ( <g/> о <g/> ) скільки з відповідниками тим <g/> , то <g/> , ( <g/> о <g/> ) стільки <g/> , напр <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#18 В його <g/> , пароду <g/> , душу поклав серцевидець Єгова свій скарб <g/> , покликання гебреїв — « <g/> світ слобонити від мук і роздору і жаху <g/> » <g/> , « <g/> статися сіллю землі <g/> » <g/> , їх призначення — стати « <g/> будучим царем світу <g/> » <g/> , дарма що <g/> , а може тому що сьогодні народ цей — </p><p> Між премудрими він не мудрець <g/> , </p><p> У війні не войовник <g/> , </p><p> У батьківщині своїй він гість </p><p> І всесвітній кочовник ( <g/> VI <g/> ) <g/> . </p>