Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Вона освітлила ті процеси <g/> , що в літературній мові відбувалися <g/> , змусила українську інтелігенцію хоч частково усвідомити їх <g/> .
doc#6 <p> Що більше ваги Курилик надає ідейному змістові даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося envoi <g/> ) <g/> , то більше він дбає за фотографічність тла <g/> .
doc#23 Читач уже в перших рядках довідується <g/> , що в поета « <g/> забилось серденько в грудях <g/> » <g/> , а « <g/> очі плавають в сльозах <g/> » <g/> , що місто видається поетові гарним і пишним <g/> , але як же мало ( <g/> власне нічого <g/> !
doc#16 Тепер ми бачимо <g/> , що в своїй теорії літератури Донцов прийшов до цілковитого заперечення всього елітарного <g/> , виявивши недвозначно свою орієнтацію на « <g/> чернь <g/> » <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> « <g/> Чума <g/> » <g/> ) </p><p> Такі приклади для з'ясування генези називних речень навряд чи придадуться <g/> , хіба тільки де можна в них підкреслити <g/> , що в такому ізольованому вигляді вони вживаються звичайно в малій кількості - одне називне речення <g/> , а не накопичення їх <g/> .
doc#40 В останньому випадку асиндетон обслуговує те <g/> , що в теорії літератури зветься паралелізмом <g/> . </p>
doc#31 Але все це — не тотожності <g/> , це радше те <g/> , що в техніці кіна зветься напливом <g/> , коли два образи накладаються один на один <g/> , і от вони вже наче одне <g/> , але ні <g/> , вони й не одне <g/> .
doc#36 <p> Микола Ґе народився в Воронежі <g/> , що в ті дні лежав на межі російського й українського мовних масивів <g/> .
doc#9 До цього треба додати безперечний особистий вплив галичан на численних українців із-за Збруча <g/> , що в цей час прибули до Галичини <g/> . </p>
doc#95 було <g/> . </p><p> Адміністративна верхівка міста була з самого початку російська <g/> , і можна думати <g/> , що вже під кінець вісімнадцятого сторіччя навколишні поміщики <g/> , які зимою з'їздилися до міста <g/> , мовно
doc#40 Тим самим прикметники з цим наростком наближаються до активних дієприкметників <g/> ; але в протилежність активним дієприкметникам вони окреслюють не протікання дії в часі <g/> , а дію як стан або властивість <g/> : питальне речення — не те <g/> , що зараз питає <g/> , а те <g/> , що взагалі розраховане на питання <g/> ; відповідальний редактор — не той <g/> , що саме тепер відповідає <g/> , а той <g/> , що постійно несе відповідальність <g/> .
doc#92 Мотивував він свою пропозицію тим <g/> , що Ви зрадник <g/> , що Ви співпрацювали з німцями під час окупації України <g/> , зокрема Харкова <g/> , що Ви були доцентом університету <g/> , що Ви в своїх ( <g/> газетних <g/> ) статтях <g/> , " <g/> обливали покійного Булаховського брудом <g/> " <g/> , що Ви далі відійшли з німцями <g/> , які відступали з України <g/> , і що Ви тепер в Америці співпрацюєте в запекло сепаратистській українській академії <g/> .
doc#72 Попит на книжки був такий великий <g/> , що видавниче діло стало прибутковим заняттям <g/> .
doc#68 Можна також <g/> , але вже без такої певности <g/> , припускати <g/> , що антипоетистична манера була численніше репрезентована в тих поезіях <g/> , що видаються давнішими <g/> , а поетистична манера не була тоді ще так послідовно протиставленою розмовній мові <g/> .
doc#72 Урядові чинники “ <g/> дали дозвіл <g/> ” при умові <g/> , що викладачі матимуть диплом з української мови <g/> .
doc#72 Щоб вона перемогла <g/> , треба було б — в найкращому випадку — довгих років <g/> , а на той час це була утопія ( <g/> як був утопією правопис <g/> , що вимагав переучувати всі іншомовні слова <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Спеціальний стилістичний засіб <g/> , що вимагає дуже вмілої авторської руки <g/> , становить собою стирання меж авторського тексту і прямої мови <g/> .
doc#25 Михальчук показує <g/> , що це <g/> , поперше <g/> , фактично неправильно <g/> , бо українська мова має менше і <g/> , ніж <g/> , приміром <g/> , ті північноросійські говірки <g/> , що <g/> , зберігши старе и з вимовою і <g/> , водночас змінили Ҍ на і <g/> , — а також <g/> , що і в самій українській мові всі нові і не заступили втрати старого и <g/> , що вимовляється тепер радше як звук ряду е ( <g/> 3 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#6 Така <g/> , наприклад <g/> , як уже говорилося <g/> , його картина “ <g/> Рибалення корюки в Сент-Ірен <g/> ” з французької серії — непроглядна темрява <g/> , рибалки коло багать <g/> , що вихоплюють одні риси людських постатей і затушковують інші <g/> , ланцюг далеких вогнів <g/> .
doc#86 І може <g/> , одним з найбільших осягів 20-х років у літературі є те <g/> , що вона в своїх найкращих <g/> , найвищих проявах вперше виразно й недвозначно розмежувала ці функції <g/> .