Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 в цьому каталозі <g/> . Брак такої вказівки означає <g/> , що дана картина не ввійшла до цієї виставки <g/> .
doc#72 ! Так не гоже <g/> ! " ( <g/> 323 і далі <g/> ) <g/> . </p><p> Павло Грабовський <g/> , що ніколи не був у Галичині <g/> , але чув про стан
doc#14 кінця людства виросли з перспективи <g/> , що її можна було б схарактеризувати перифразою
doc#101 не на конкретних осіб <g/> , а на явища <g/> . Дехто казав <g/> , що я правильно гавкаю <g/> , а дехто казав <g/> , що роблю це
doc#31 як « <g/> методи будування життя <g/> » відкидалося тому <g/> , що воно навстіж розчиняло двері для примітивної
doc#46 « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> . Вона сказала <g/> , що вона не проти книжки <g/> , хоч там страшно
doc#22 кількома автомобілів <g/> ? Можна бути певним <g/> , і що якби таку перспективу змалювати негритянці в
doc#48 , О. Стороженко <g/> ) — з тією <g/> , правда <g/> , відмінністю <g/> , що стара новеля цього типу була в нас майже
doc#34 вчинків <g/> , і людина робить ці вчинки не тому <g/> , що хоче <g/> , а тому <g/> , що вони самі робляться <g/> . Тут <g/> , як і
doc#68 була численніше репрезентована в тих поезіях <g/> , що видаються давнішими <g/> , а поетистична манера не
doc#95 в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я
doc#51 не могли існувати поліфтонги <g/> . Виходило <g/> , отже <g/> , що північні поліфтонги не були решткою старого
doc#24 « <g/> рух — усе <g/> , мета — ніщо <g/> » <g/> . Але він уважає <g/> , що всякий рух кращий від застою й мертвечини <g/> . І
doc#4 тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це
doc#65 те <g/> , що вони спостерігають у мові <g/> . Єдине <g/> , що тут є справді цілком штучне <g/> , це недопущення
doc#80 у переліку безвартісних письменників <g/> , що <g/> , мовляв <g/> , вдавалися до «
doc#85 погодилися беззастережно <g/> . Коли б нам сказали <g/> , що мистецтво ніколи не є просто відбиття
doc#23 поезій <g/> . Читач уже в перших рядках довідується <g/> , що в поета « <g/> забилось серденько в грудях <g/> » <g/> , а « <g/> очі
doc#41 Вер <g/> . Передвоєнний період відтворений тим <g/> , що « <g/> Вер <g/> … закинула геть своє пенсне в оправі й
doc#54 <p> Скільком ховати довелось між нас </p><p> Важку сльозу <g/> , що скочувалась з ока <g/> , </p><p> Скількох вкривала сивина