Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 . Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба
doc#26 служив « <g/> народові <g/> » <g/> , чи ні <g/> . Першим <g/> , тим <g/> , що любили народ і служили йому <g/> , належить пошана як
doc#27 , автора і адресата <g/> . У загальній формі знаємо <g/> , що стиль листів якось мусить бути зв'язаний з
doc#28 чужині <g/> … – </p><p> ( <g/> « <g/> Долі своєї я не клену <g/> » <g/> ) </p><p> що за сестра <g/> , що за дві зради – про це читачеві годі довідатися <g/> ) <g/> ;
doc#31 як « <g/> методи будування життя <g/> » відкидалося тому <g/> , що воно навстіж розчиняло двері для примітивної
doc#33 свого маленького життя <g/> , там кожного чекає те <g/> , що не чекає іншого <g/> , може подібне <g/> , але втілене в
doc#34 вчинків <g/> , і людина робить ці вчинки не тому <g/> , що хоче <g/> , а тому <g/> , що вони самі робляться <g/> . Тут <g/> , як і
doc#35 у листі ( <g/> 1668 <g/> ) <g/> . </p><p> Баранович бачив ті лиха й біди <g/> , що їх несла вже тоді московсько-азіятська
doc#36 Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p>
doc#37 особливо молодші <g/> . А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946 року і про обставини чого я
doc#38 » <g/> ? Чи не ближчий до істини був Зеров <g/> , коли писав <g/> , що « <g/> й Київ <g/> , і Харків <g/> , по суті <g/> , провінція <g/> , і
doc#40 творах гумористичного характеру або в творах <g/> , що наслідують усну мову <g/> . Про фразеологічні
doc#41 Вер <g/> . Передвоєнний період відтворений тим <g/> , що « <g/> Вер <g/> … закинула геть своє пенсне в оправі й
doc#43 : дуель Серпокрила з Споданейком <g/> . Більший тим <g/> , що тут сам автор <g/> , здається <g/> , сміється з надто </p>
doc#45 індивіди оточили його своєю увагою <g/> . Ймовірно <g/> , що декотрі з колеґ і знайомих відвернулися від
doc#46 « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> . Вона сказала <g/> , що вона не проти книжки <g/> , хоч там страшно
doc#48 , О. Стороженко <g/> ) — з тією <g/> , правда <g/> , відмінністю <g/> , що стара новеля цього типу була в нас майже
doc#49 ! — мармур хмар над вами <g/> . </p><p> Не говорімо вже про те <g/> , що і в цьому пейзажі є образи ніби несполучні <g/> :
doc#50 розумового зусилля і філософічних проблем <g/> , що хоче не тільки сприймати літературний твір <g/> , а і
doc#51 не могли існувати поліфтонги <g/> . Виходило <g/> , отже <g/> , що північні поліфтонги не були решткою старого