This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 | . Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , | що | це була фактично перша синтетична спроба |
doc#26 | служив « <g/> народові <g/> » <g/> , чи ні <g/> . Першим <g/> , тим <g/> , | що | любили народ і служили йому <g/> , належить пошана як |
doc#27 | , автора і адресата <g/> . У загальній формі знаємо <g/> , | що | стиль листів якось мусить бути зв'язаний з |
doc#28 | чужині <g/> … – </p><p> ( <g/> « <g/> Долі своєї я не клену <g/> » <g/> ) </p><p> що за сестра <g/> , | що | за дві зради – про це читачеві годі довідатися <g/> ) <g/> ; |
doc#31 | як « <g/> методи будування життя <g/> » відкидалося тому <g/> , | що | воно навстіж розчиняло двері для примітивної |
doc#33 | свого маленького життя <g/> , там кожного чекає те <g/> , | що | не чекає іншого <g/> , може подібне <g/> , але втілене в |
doc#34 | вчинків <g/> , і людина робить ці вчинки не тому <g/> , | що | хоче <g/> , а тому <g/> , що вони самі робляться <g/> . Тут <g/> , як і |
doc#35 | у листі ( <g/> 1668 <g/> ) <g/> . </p><p> Баранович бачив ті лиха й біди <g/> , | що | їх несла вже тоді московсько-азіятська |
doc#36 | Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> | що | новітнє російське мистецтво так міцно </p> |
doc#37 | особливо молодші <g/> . А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , | що | сталося в травні 1946 року і про обставини чого я |
doc#38 | » <g/> ? Чи не ближчий до істини був Зеров <g/> , коли писав <g/> , | що | « <g/> й Київ <g/> , і Харків <g/> , по суті <g/> , провінція <g/> , і |
doc#40 | творах гумористичного характеру або в творах <g/> , | що | наслідують усну мову <g/> . Про фразеологічні |
doc#41 | Вер <g/> . Передвоєнний період відтворений тим <g/> , | що | « <g/> Вер <g/> … закинула геть своє пенсне в оправі й |
doc#43 | : дуель Серпокрила з Споданейком <g/> . Більший тим <g/> , | що | тут сам автор <g/> , здається <g/> , сміється з надто </p> |
doc#45 | індивіди оточили його своєю увагою <g/> . Ймовірно <g/> , | що | декотрі з колеґ і знайомих відвернулися від |
doc#46 | « <g/> Старшого боярина <g/> » <g/> . Вона сказала <g/> , | що | вона не проти книжки <g/> , хоч там страшно |
doc#48 | , О. Стороженко <g/> ) — з тією <g/> , правда <g/> , відмінністю <g/> , | що | стара новеля цього типу була в нас майже |
doc#49 | ! — мармур хмар над вами <g/> . </p><p> Не говорімо вже про те <g/> , | що | і в цьому пейзажі є образи ніби несполучні <g/> : |
doc#50 | розумового зусилля і філософічних проблем <g/> , | що | хоче не тільки сприймати літературний твір <g/> , а і |
doc#51 | не могли існувати поліфтонги <g/> . Виходило <g/> , отже <g/> , | що | північні поліфтонги не були решткою старого |