Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Але я відійшов від перекладацького покликання й перекладацьких мук не через те <g/> , що усвідомлював безнадійність цієї праці <g/> .
doc#81 Усі вони грали передусім нові п'єси « <g/> пролетарських <g/> » авторів <g/> , переважно про будівництво заводів <g/> , колективізацію <g/> , соцзмагання і т. п. <g/> , грали в суті речі нереалістичні тексти в традиційній чи то під Малий <g/> , чи то під Художній театр реалістичній манері <g/> , що витворювало нестерпно какофонічний стилево характер гри <g/> .
doc#9 Навіть на еміграції дуже нечисленні мовознавці <g/> , що бралися за теми новітньої історії української літературної мови <g/> , радше воювали з допливом галичанизмів <g/> , ніж аналізували реальні впливи і противпливи ( <g/> І. Огієнко <g/> , В. Чапленко <g/> …
doc#40 Одначе <g/> , в протилежність Ф. де Соссюрові і багатьом його послідовникам <g/> , автор думає <g/> , що в систему сучасної мови завжди входить і оцінка певних фактів мови в динаміці — чи то як застарілих <g/> , чи то як нових <g/> , і в цих межах автор удавався і до « <g/> історичної <g/> » оцінки фактів <g/> , яка <g/> , одначе — і це треба підкреслити — залежить здебільша не від реальних історичних причин явища <g/> , а теж випливає з оцінки його місця в системі сучасної мови <g/> .
doc#9 <p> 9. Система дієслівного наголосу менш піддалася галицьким впливам <g/> , незважаючи на те <g/> , що галицький ( <g/> власне <g/> , західноукраїнський взагалі <g/> ) наголос у парадигмі теперішнього часу далеко простіший <g/> : звичайно без перенесень — або послідовно кінцевий ( <g/> держу — держиш — держат <g/> , варю — вариш <g/> , — варят <g/> ) <g/> , або послідовно накореневий ( <g/> прошу — просиш — просят <g/> , вожу — возиш — возят <g/> ) <g/> .
doc#40 Одначе для вільної української мови ( <g/> на еміграції <g/> ) словники ці зберігають характер норм <g/> , і нема сумніву <g/> , що вони правитимуть за основу української технічно-промислової термінології у майбутньому на Україні <g/> . </p>
doc#84 Трагедія починається з того <g/> , що велика <g/> , може <g/> , переважна частина української еміграції не розуміє свого часу і свого місця в часі <g/> .
doc#27 Перелічім їх <g/> , а тоді скажім кілька слів про кожну з них <g/> : </p><p> перегляд романтичної концепції ролі козацтва в історії України <g/> ; </p><p> концепція двоєдиної « <g/> руської нації <g/> » <g/> , де Росії належить політичний провід <g/> , а Україні духовий <g/> ; </p><p> у зв'язку з тим віра в непереборну силу слова <g/> , зокрема і особливо українського <g/> ; </p><p> концепція власної <g/> , Кулішевої місії як людини <g/> , що має здвигнута українську націю з занепаду і тим самим забезпечити їй належне місце в « <g/> двоєдиній Русі <g/> » <g/> ; </p><p> у зв'язку з цим культ праці <g/> . </p>
doc#81 <p> Леонід Арсенійович зберігав добру пам'ять про мене — він і далі думав <g/> , що я був найнадійніший серед тих учнів <g/> , що йому послала доля <g/> .
doc#33 Від того <g/> , що ти такий <g/> , як вони <g/> , і вони такі <g/> , як ти <g/> » <g/> .
doc#40 І тут годі сказати <g/> , якими саме словами мали б бути з'єднані подані речення <g/> , але безсумнівно <g/> , що це мали б бути слова єднального значення <g/> . </p>
doc#84 Але поруч Париж і Пациків — столиця світу і галицька діра — що це <g/> : знак високої синтези — чи символ безодні суперечности між несполучним <g/> ?
doc#40 Навпаки при дієсловах ждати <g/> , чекати цілком можлива рівнобіжна конструкція <g/> : чекати чого і чекати на що <g/> . </p>
doc#72 " <g/> , запитує В. Самійленко ( <g/> 437 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Я тільки кажу <g/> , що мова мусить бути — щиро народною <g/> " <g/> , обстоює П. Грабовський 1891 р. ( <g/> 185 <g/> ) <g/> ; Іван Франко 1907 р. стверджує це як історичний факт <g/> : “ <g/> …
doc#42 <p> Друг <g/> , що його шукає Осьмачка <g/> , — не тільки незустрінутий <g/> .
doc#28 <p> З другого боку <g/> , не можна сказати <g/> , що поезії Миколи Зерова цілком вільні від будь-яких атрибутів сучасности <g/> , цілком і до кінця завантажені книжним <g/> .
doc#52 Та найдивнішим є <g/> , що ці всі три рубрики сходяться в одній тій самій людині <g/> » <g/> , — і це <g/> , щоб привести читача до висновку <g/> : « <g/> Ні <g/> , це не просто життя <g/> , а це велике змагання <g/> .
doc#65 І ще більше це так для часів загальної урбанізації <g/> , що характеризує розвинені нації нашого часу <g/> .
doc#40 <p> Вигуки можна поділити на суб'єктивні <g/> , що бувають виявом почуття ( <g/> ой <g/> , ах <g/> , ух <g/> , іч <g/> , ну <g/> ) <g/> , волі ( <g/> геть <g/> , стоп <g/> , цить <g/> ) або виявом бажання звернути на себе увагу ( <g/> гей <g/> , агов <g/> ) <g/> , і об'єктивні <g/> , що відтворюють звуки зовнішнього світу ( <g/> бам <g/> , гав-гав <g/> ) <g/> .
doc#65 Тарасюк твердить <g/> , що тверді приголосні в цій позиції справді зникають в українській мові <g/> .