Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 <p> Я дозволю собі прочитати ще один вірш <g/> , що теж зветься « <g/> Прощання <g/> » <g/> .
doc#62 А листи <g/> , що починаються в Женеві <g/> , а потім беруть нас до Софії ( <g/> " <g/> Софія <g/> , звичайно <g/> , місто повітове <g/> , але років за 2-3 буде непогане губернське <g/> " <g/> , - пише стримано <g/> , не нарікаючи <g/> , Драгоманов 1889 року <g/> , і ми можемо зрозуміти <g/> , як він там почувався <g/> ) <g/> , - ці листи містять багато відомостей про настрої кореспондента <g/> , про його стан здоров'я <g/> , трохи - дуже стримано - про деталі побуту <g/> , - усе це має значення для біографії автора листів <g/> , а нам не може не бути дороге все <g/> , що оповідає про життя й настрої Драгоманова <g/> . </p>
doc#6 І що ж я робив <g/> ?
doc#19 Але характеристично <g/> , що <g/> , не мавши змоги втручатися в місцеве життя <g/> , він писав вірші на тогочасну злобу дня Галичини <g/> , де він ніколи не був <g/> , від якої територіяльно перебував так далеко <g/> .
doc#92 Він не вважав це питання політичним <g/> , але радше етичним <g/> , себто <g/> , якщо документи покажуть <g/> , що зведені на Вас обвинувачення слушні <g/> , присутність або неприсутність Ваша на з'їзді буде моральним питанням <g/> .
doc#16 Зрештою ми далі ще побачимо <g/> , що дуже багато оцінок самого Донцова дуже багатьма рисами надзвичайно близькі до большевизму <g/> , хоч і не будемо робити з цього висновку <g/> , що він є большевик або аґент большевизму <g/> , - дарма що об'єктивно останні писання Донцова страшно корисні для большевизму <g/> . </p>
doc#27 так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#15 Відмінно від Шахматова він уважає - в згоді зі своїм загальним поглядом на речення як на словосполучення предикативного характеру <g/> , - що головний член цих речень не відповідає сполученню суб'єкта з предикатом <g/> , а є просто присудок <g/> ; саме тому тут не може бути ні підмета <g/> , ні дієслівного присудка <g/> : " <g/> Пробуючи додавати можливі тут без зміни значення предикати <g/> , переконуємося <g/> , що воно не тільки не тягнеться до них <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , не зносить їхньої присутности <g/> " <g/> .
doc#81 Те небагато <g/> , що я знав про катування й муки святих <g/> , теж проймало мене <g/> , особливо життя мого патрона <g/> , св <g/> .
doc#72 Однак <g/> , вельми показово <g/> , що вони ніколи не були скасовані офіційно і <g/> , з чисто правничого погляду <g/> , могли бути застосовані й пізніше <g/> .
doc#56 <p> Це також історія Росії <g/> , від Петра <g/> , що прорубав вікно до Европи <g/> , — « <g/> і смородом страшним війнуло у Европу <g/> » <g/> , до Леніна <g/> , що дістав не кращі епітети <g/> , і « <g/> генсека <g/> » <g/> , що « <g/> свою дружину-суку задавив <g/> » <g/> .
doc#84 І коли Суздаль 1169 року повстає на Київ <g/> , — він проголошує цим <g/> , що він не хоче бути провінцією <g/> .
doc#43 Коли герої говорять про німців як про силу варварства й руїни <g/> , — де можливе тільки через те <g/> , що Барка бачить свій сон десь уже в 50-их роках нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#18 Потреба саме такого читання підкреслена тут і тим <g/> , що межа речення проходить після слова ждать <g/> .
doc#72 Робота над ними зосередилася в ВУАН <g/> , де з 1921 року існував Інститут української наукової мови <g/> , що поділявся на п'ять відділів ( <g/> природничий <g/> , технічний <g/> , сільськогосподарський <g/> , соціяльно-економічний і мистецький <g/> ) і 33 секції ( <g/> Полонська 1.80 <g/> ) <g/> .
doc#31 Якщо розгромлено попередню організацію <g/> , зробім неорганізацію <g/> , журнал <g/> , що принципово відкритий для всього талановитого <g/> , але без будь-якої організаційної структури ( <g/> концепція <g/> , здається <g/> , Майка Йогансена <g/> ) <g/> , аж так далеко <g/> , що кожне число матиме свого власного редактора ( <g/> але переємність незримо забезпечує Хвильовий <g/> ) <g/> .
doc#84 Зосередження всього наймерзеннішого <g/> , що можна знайти в історії людства <g/> .
doc#81 Я дістав сірий формений одяг <g/> , кашкет із знаком гімназії <g/> , чорний пояс з двоголовим орлом на пряжці і цифрою 3. Гімназія була близько від нашого будинку « <g/> Саламандра <g/> » <g/> , на тихій і недовгій вулиці Гоголя <g/> , що з'єднувала Театральний і Мироносицький майдани <g/> .
doc#26 Вилонилися концепції дуальні — ланцюг подій <g/> , що стосувалися носіїв світла <g/> , і ланцюг подій <g/> , що траплялися носіям темряви <g/> .
doc#54 Слова <g/> , що могли б бути сказані з однаковим правом у кожній країні кожного континенту <g/> .