Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Нарешті <g/> , 1971 року <g/> , я вмістив цю відповідь у збірці своїх статтів <g/> , що з'явилася — не в Америці — в Німеччині <g/> .
doc#10 Тим то цілком слушне твердження польського лінгвіста В. Курашкєвича <g/> , що “ <g/> до того часу <g/> , коли з'явилися праці Ганцова <g/> , наукові відомості про північно-малоруські говірки були загальникові і неточні <g/> ” <g/> , що змінилося рішуче після появи його праць9 <g/> ) <g/> .
doc#30 <p> Так Ви бачите <g/> , що це я на умі <g/> , та нікому не кажу <g/> .
doc#63 Я протестую проти нього тому <g/> , що <g/> , мені здається <g/> , він перекручує образ України — той головний образ <g/> , який ми повинні вичитати з української літератури <g/> , взятої як ціле <g/> . </p>
doc#19 А я вже знаю <g/> , що вона не мине моїх рук <g/> . </p>
doc#6 <p> Тут ми переходимо до другого пляну Куриликових творів <g/> , що його традиційно звуть ( <g/> що започатковане в суті речі <g/> , хоч і не такими словами <g/> , самим мистцем <g/> ) символікометафізичним Перший збір картоплі ірландським імігрантом <g/> ” <g/> , “ <g/> Хто бачив вітер <g/> ” <g/> ) <g/> , а то як сліпучий гриб атомової бомби ( <g/> “ <g/> Не повертаючися за курткою <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#31 І навіть урівноважений і прихильний Микола Зеров згоджувався <g/> , що « <g/> винуватять у <g/> …
doc#2 <p> Звичайно <g/> , це не сюсюкання кабаретно-сосюрного амфібрашка <g/> , ритм поезії наскрізь оригінальний <g/> , але він витриманий з такою послідовністю <g/> , що танцювати можна під нього <g/> .
doc#66 Ну <g/> , а після того вже піде те <g/> , що буває в кожній рецензії <g/> : знаменитий образ створив актор X <g/> ; незвичайна і блискуча креація актора У — тут уже рецензента веде програмка <g/> , аби вистачило на кожного актора по епітету <g/> . </p>
doc#33 Невже вічна доля села – бути тупим <g/> , обмеженим рабом <g/> , що продається за посади й харчі <g/> , втрачаючи не тільки мету <g/> , а й людську гідність <g/> ?
doc#38 <p> Почати годиться з меланхолічного ствердження <g/> , що чим більше пишеться з приводу української літератури 20-х років <g/> , тим менше ми її знаємо <g/> .
doc#4 <p> Є композитори — творці оркестрової музики <g/> , є такі <g/> , що пишуть камерну <g/> .
doc#45 Та Потебня сприйняв її як вияв особистих порахунків і написав емоційну відповідь ( <g/> настільки емоційну <g/> , що її ніколи не публікували — ні сам автор <g/> , ні його прихильники <g/> , ні пізніші фахівці з писань Потебні <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> — 14 ( <g/> 5 з Волині <g/> ) і 5. Зменшення числа українських парляментарів пояснюється польською політикою терору супроти українців — так званою пацифікацією — в 1930 році і зміною конституцій й виборчих законів у 1935 р. З наведених чисел ясно <g/> , що українська репрезентація ( <g/> на додаток часто неодностайна <g/> ) була надто мала <g/> , щоб помітно впливати на польське законодавство <g/> .
doc#81 Приміром <g/> , він твердить <g/> , що Петров був « <g/> цивільним співробітником відділу <g/> » <g/> , а це заходить у суперечність із тим <g/> , що я бачив його — на власні очі — завжди в німецькій уніформі <g/> .
doc#10 Варте може уваги <g/> , що пізніший розвиток акустичних досліджень за допомогою спектрограм <g/> , особливо розвинений у сучасній Америці <g/> , потвердив інтуїтивні передчуття Курило29 <g/> ) <g/> .
doc#72 В передмові упорядники зазначають <g/> , що вони ставили собі за мету скласти словник літературної мови <g/> , особливо старанно враховуючи зміни <g/> , які зайшли після 1905 р. <g/> , а надто за останні п'ять років <g/> .
doc#40 Вони вживаються звичайно тоді <g/> , коли думка членується на паралельні відтінки <g/> , що окреслюють аргументи <g/> , спрямовані до однієї мети <g/> , або частини опису <g/> , що в сумі створюють один образ <g/> .
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .