This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію вибухів бомб і мін <g/> , милуватися вогненними ріками <g/> , які ще недавно були вулицями <g/> . |
doc#0 | Слідом за кожною спалахували квартали <g/> , злітали в повітря брили <g/> , що недавно ще були будинками <g/> , на вулицях засівалися міни негайної й повільної дії <g/> . </p> |
doc#0 | Чи є такі ще в Берліні <g/> ? |
doc#0 | <p> Чудо в Штрасгофі </p><p> Перед Пляуеном треба було ще пройти випробування Штрасгофу <g/> . |
doc#0 | <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> . |
doc#0 | <p> Бо Свирид Микитович запрошував Н. ще зі Львова <g/> , ше з Штрасгофу <g/> . |
doc#0 | Щоправда <g/> , тоді небо над Берліном ще не було таке погрозливе <g/> , а поїзди з Берліна такі неутульні <g/> . </p> |
doc#0 | Був ще поет Ігор Северянин <g/> , що громокипів на всю з-перед великого жовтня велику Росію <g/> . |
doc#0 | Треба було встигнути до однієї <g/> , швидко цю щербу там проковтнути і встигнути до ще однієї <g/> , іншої їдальні <g/> . |
doc#0 | <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ? |
doc#0 | Мучеництво ( <g/> ґестапо ще функціонувало <g/> ) чи зрада <g/> ? |
doc#0 | « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там друкується — не мало вже ніякого значення <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , уповільнювалися і завмирали <g/> . |
doc#0 | Витримано позицію <g/> , кажучи словами Ромена Роллана з часів ще початку століття — au-dessus de la melee ( <g/> понад колотнечею <g/> ) <g/> . |
doc#0 | Спочатку його популяризовано — ще б пак <g/> , сатира на імперіялістичний мілітаризм <g/> . |
doc#0 | Сімдесят років пізніше деталі вистави ще в пам'ятку <g/> . </p> |
doc#0 | Але ще не зразу <g/> , а поступово <g/> . |
doc#0 | <p> Напевно <g/> , загинув краснолиманський галицько-єврейський юнак із привокзальних спорожнілих бараків <g/> , хіба що він передістався на за- донецький схід ще перед приходом німців <g/> . </p> |
doc#1 | <p> Адекватна періодизація поезій Т. Шевченка ще й досі не розроблена <g/> , а чимало непорозумінь випливає з тенденції надавати особливого значення одним періодам <g/> , водночас нехтуючи іншими <g/> . |
doc#1 | У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p> |
doc#1 | У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p> |