Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 ідеями старого типу <g/> , імперського <g/> , але ще не почалося напомповування новими ідеями (
doc#101 ! Це неможливо <g/> , але добре пригадую <g/> , коли ще був підлітком <g/> , мені мати казала <g/> : роби що хочеш —
doc#101 і справив на мене вирішальний вплив <g/> . Але це було ще в роки <g/> , коли я був підлітком <g/> . А потім все-таки
doc#101 так сказати <g/> . Але <g/> , як казав колишній недавній ще батько народів <g/> , нація все-таки існує <g/> , і
doc#102 першої зустрічі з Ю. Шевельовим пустив у люди ще одну малоймовірну версію про « <g/> народню пошту <g/> » <g/> .
doc#102 який Вам скаже про певні риси його характеру <g/> . Це ще з тих років <g/> , коли він був студентом <g/> . На першому
doc#103 душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> … А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до
doc#103 , про яких ідеться на сторінках цих книжок <g/> , були ще живі <g/> . Я відкладав <g/> , і відкладав свідомо <g/> , їхній
doc#103 , їхній вихід у світ доти <g/> , доки вважав себе ще за живу людину <g/> . </p><p> Ця книга написана як спогади
doc#103 читатиме <g/> . Наприклад <g/> , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося
doc#103 невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p><p> А потім у нас відбулася ще одна зустріч віч-на-віч <g/> . Гончар почав на мене