Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 авто <g/> » <g/> . </p><p> Зазирнім у давніші часи <g/> , коли ще не народився Генрі Форд із своїм майбутнім
doc#99 і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> , а
doc#99 було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> , а старомодно — шляхом <g/> , у
doc#99 , у подібній ситуації бачив себе не хто інший <g/> , а ще Шевченко <g/> . ( <g/> Тільки і це тоді ще не звалося
doc#99 не хто інший <g/> , а ще Шевченко <g/> . ( <g/> Тільки і це тоді ще не звалося екзистенціялізм чи сартризм <g/> . <g/> )
doc#99 безглуздя <g/> , безчас і безпростір <g/> . А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській
doc#99 ставала кріпачкою <g/> , але на кінець світу тоді ще ніби не заносилося <g/> … </p><p> І от минуло яких нещасних
doc#99 свинячий світ « <g/> Ордера <g/> » Юрія Косача <g/> , або ще точніше — усвідомлюється Гоголеве « <g/> кругом
doc#99 поставало нове <g/> , але нові структури ще не народилися <g/> , і довкілля не виявляє снаги
doc#99 не виявляє снаги відбути пологи <g/> . У зацілілих ще будинках зяють пусткою потрощені очниці вікон
doc#99 не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу
doc#99 хлань — але що <g/> ? — сторінку зі свого щоденника <g/> ! Та ще й українською мовою писану ( <g/> якою ніхто не читає
doc#100 кажучи <g/> , трохи лякають вони мене <g/> , ті праці <g/> : там ще дух старого колективізму <g/> , а не індивідуальних
doc#100 . Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до
doc#100 вузів <g/> , шкіл — цілком похвальне <g/> . Але <g/> … Не все у вас ще знають <g/> . І йдеться не про когось забутого чи
doc#100 талановитих — Стельмаха або О. Гончара <g/> ? А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло
doc#100 і псевдоромантичність тягнуться за нами ще довгим шлейфом <g/> . Але <g/> , уявіть <g/> , десь рік тому в
doc#100 » <g/> . Я виступав з доповіддю про Леся Курбаса <g/> . Це ще <g/> , гадаю <g/> , не осмислена належно постать у нашій
doc#101 » ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються
doc#101 » <g/> , 1994,4. 12 <g/> ) <g/> , на тлі яких ще більш контрастно і ще з більшою повагою даються до сприйняття й суто