Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> В останні дні війни і німецької пропаганди в « <g/> Дозвілля <g/> » прийшла нова директива з пропаґандивного центру ( <g/> чи ще в Берліні <g/> ?
doc#0 чи ніде <g/> ?
doc#0 Страйк і виклик — чи послух <g/> ?
doc#0 Мучеництво ( <g/> ґестапо ще функціонувало <g/> ) чи зрада <g/> ?
doc#0 « <g/> Політизованих <g/> » чисел « <g/> Дозвілля <g/> » вийшло одне чи <g/> , може <g/> , два <g/> , не читав їх майже ніхто <g/> .
doc#0 Світ від цього не змінився <g/> , чи він може змінитися <g/> , але наші руки чисті <g/> .
doc#0 Він був — чи вдавав <g/> , що не сповна розуму ( <g/> у чехів є на це убивчо-гарне слово blby <g/> ) <g/> .
doc#0 І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто пасквіль на вайлуватого чеха <g/> , що його недоречно вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p>
doc#0 І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто пасквіль на вайлуватого чеха <g/> , що його недоречно вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p>
doc#0 Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї своєї волі подавсь на РОДІНУ <g/> , ясно <g/> , що чекали на нього присуд і кара в далеких таборах <g/> .
doc#0 Не знаємо <g/> , чи він лишився з інерції <g/> , чи з доброї своєї волі подавсь на РОДІНУ <g/> , ясно <g/> , що чекали на нього присуд і кара в далеких таборах <g/> .
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#0 <p> У Харкові є два пам'ятники Сковороді <g/> , обидва серйозні — один на місці фортеці козацьких часів <g/> , другий у Салтові — прикраса педагогічного інституту ( <g/> чи то пак університету <g/> ) <g/> .
doc#1 Основна засада Шевченкового стилю тих років — дати читачеві можливість уловити певну схему <g/> , певну лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі зматеріялізуватися <g/> .
doc#1 Основна засада Шевченкового стилю тих років — дати читачеві можливість уловити певну схему <g/> , певну лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі зматеріялізуватися <g/> .
doc#1 Це « <g/> Саул <g/> » <g/> , датований 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> .
doc#1 Наскільки нам відомо <g/> , Т. Шевченко навіть не пробував братися за нього ще раз Даремно також шукати в цьому періоді « <g/> подражаній <g/> » пророкам чи іншим уступам із Біблії <g/> .
doc#1 Таким є <g/> , наприклад <g/> , образ — чи <g/> , радше <g/> , семантичне поле — зими у вірші « <g/> Минули літа молодії <g/> » <g/> : </p><p> Минули літа молодії <g/> , </p><p> Холодним вітром од надії </p><p> Уже повіяло <g/> .
doc#1 Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду не можна підходити з погляду слідчої комісії чи з критеріями реалістичної творчости <g/> .