Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#103 А ще донедавна <g/> , рік чи два тому <g/> , я ходив до кінотеатру двічі на тиждень <g/> , дивився <g/> , як правило <g/> , старі клясичні фільми <g/> .
doc#103 Я не маю перед ким ховатися чи чогось соромитися <g/> .
doc#103 яких нещодавно побачили світ <g/> , — це бажання розставити всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки їх можна назвати сповідальними
doc#103 взаємини <g/> … Я помиляюся <g/> ? </p><p> — Ви <g/> , напевне <g/> , так завуальовано хотіли запитати <g/> , чи любив я когось <g/> ? Любив <g/> . Кого <g/> ? Про це не будемо говорити <g/> . Любов
doc#103 не мають під собою правдивого підґрунтя <g/> ? </p><p> — Олесь Гончар був у Харкові років два чи три моїм студентом <g/> . Коли його послали на роботу в районну газету <g/> , десь на
doc#103 був <g/> , але до мене він ніколи не потрапляв <g/> . </p><p> Що ж до різних нагород чи високих визнань <g/> , я ніколи « <g/> не горів <g/> » бажанням їх мати <g/> . Але за
doc#103 Чи це просто самота <g/> , як у її тоді випадку <g/> , чи як тепер у моєму <g/> …