This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | й зв'язок з особистим життям авторки <g/> , ввесь | час | плекаються ті настроєво-тематичні комплекси |
doc#6 | й простору <g/> . Та й поза тим Курилик не раз зміщує | час | або ігнорує його <g/> . Скомпресованости |
doc#6 | одну субстанцію <g/> , і ця субстанція <g/> , як і | час | і простір — не істотні <g/> , бо все через усе веде до |
doc#6 | картин <g/> , що звалися б <g/> , як ставало модно в той | час | <g/> , “ <g/> Без назви <g/> ” <g/> . Поетика його назв заслуговує на |
doc#6 | Індії <g/> ) <g/> , що вносять особисті мотиви ( <g/> “ <g/> Коли | час | сказати прощай <g/> ” <g/> ) <g/> , і такі <g/> , що виводять далеко |
doc#6 | , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в | час | його життя <g/> , а передбачувана ним атомова |
doc#7 | речення вказує такою ж мірою на теперішній | час | ( <g/> пильнує <g/> ) <g/> , як і на минулий ( <g/> звели <g/> ) <g/> . </p><p> Можна було б |
doc#7 | інерцію мови <g/> , поет повинен увесь | час | спиратися на можливості <g/> , закладені в самій |
doc#8 | епох <g/> , — він любив говорити <g/> , що історизм — у наш | час | пережиток <g/> , що сьогоднішня людина в своїй суті |
doc#8 | дезертував <g/> . Петров утік з червоної армії під | час | війни <g/> . Він утік ще раніше з Києва до Ленінграду <g/> , |
doc#9 | впливів на літературну мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про | час | від XVIII ст <g/> . <g/> ) маємо взаємодію діалекту з |
doc#9 | с Україною <g/> . Звідтам надіялись ми приобрісти в | час | теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі |
doc#9 | « <g/> Сьогочасне літературне прямування <g/> » <g/> . В цей | час | він ще не заперечує галицьких впливів у мові <g/> , |
doc#9 | мови <g/> . Правда <g/> , Олена Пчілка говорить тут увесь | час | про Волинь і не згадує зовсім про Галичину <g/> , але |
doc#9 | ідеалу Люба знаходить в Галичині і на той | час | тільки в ній <g/> . За сюжетом повісти Люба |
doc#9 | , що П. Филипович « <g/> виявив <g/> , що слова <g/> , які в свій | час | уважано за неологізми Старицького <g/> , |
doc#9 | відсуває її на майбутнє <g/> , вважаючи <g/> , що в його | час | для неї ще нема передумов <g/> : </p><p> « <g/> Мені бажалось би |
doc#9 | його розвій і то розвій природний <g/> » <g/> . І далі <g/> : « <g/> Під | час | <g/> , коли на Україні рідко язик |
doc#9 | в Росію маленькі ліберальні журнальчики <g/> . В той | час | це були дуже цікаві газетки для нашої молоднечі |
doc#9 | до мови великоукраїнської преси <g/> . В цей | час | уже виросло або виростало нове покоління |