Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Як і інші установи в той час <g/> , « <g/> Хемвугілля <g/> » підлягало розпорядженням про українізацію <g/> .
doc#40 <p> Теперішній час доконаних дієслів ( <g/> майбутній час <g/> ) легко набирає значення регулярної повторности дії <g/> , що в'яжеться з тим <g/> , що він первісно означав теперішній час <g/> , а вже на це значення нашарувалися відтінки доконаности <g/> , одноразовости <g/> , — що в сумі і дає значення дій кожного разу доконаних <g/> , але в часі повторюваних <g/> .
doc#54 Навіть листа йому написав Матвій <g/> , але минає час <g/> , а відповіді нема <g/> .
doc#9 О. Шахматова <g/> , всупереч умовам Костомаровської премії <g/> , на яку словник складано <g/> , в ньому широко використано галицьку лексику <g/> , і то <g/> , загалом беручи <g/> , аж до 1900 років5. До цих нових поглядів Б. Грінченка змусив час <g/> , а головне <g/> , змусила його практична участь у пресі <g/> .
doc#40 <p> Поза тим майбутній час взагалі може окреслювати постійні явища <g/> , але це може робити також і минулий час <g/> , а найчастіше — теперішній <g/> , напр <g/> .
doc#82 Це був короткий час <g/> , але в війні день дорівнює рокові <g/> .
doc#81 <p> Ця дитячо-наївна релігія визрівала в мені ще в радянський час <g/> , але тоді я був її самотнім носієм <g/> , і тільки поодинокі вислови в дусі її могли коли-не-коли вирватися в розмові з ближчими мені людьми <g/> , такими нечисленними <g/> , та й мені самому вона була дуже туманна й аморфна <g/> .
doc#53 <p> У свій час <g/> , в 60-х роках XX ст <g/> .
doc#63 Розірваність речей і розтягненість простору відступають перед проникливістю романтичного світосприймання <g/> , умовним стає і час <g/> , в житті сільської інтелігенції 1912 року відкриваються одвічні <g/> , може ще родові або й дородові українські традиції <g/> , пробуджуються такі ж давні леґенди й вірування <g/> , за постатями селянських протестантів — експрогіріяторів з « <g/> Першого куреня вільних українців <g/> » встають постаті козаків- запорожців — одне слово <g/> , пласка реальність часу скоряється позачасовій і величавій реальності позачасової іраціонально-національної надсутности <g/> .
doc#50 І цим пояснюються ті явні збіги в системі образів із сучасними літературними напрямами Заходу <g/> , які тим важливіші <g/> , що виникли в Осьмачки не наподобленням <g/> , не копіюванням <g/> , а самостійно й творчо <g/> , ідучи провідним шляхом усякої самостійної літератури <g/> : в наслідок схрещення дотеперішньої поетичної традиції з тим новим <g/> , що несе час <g/> , в наслідок саморозвитку і самозаперечення попереднього етапу національної поетичної традиції <g/> . </p>
doc#40 <p> Прийменник в ( <g/> у <g/> ) на означення відтинку часу <g/> , протягом якого сталася дія <g/> , вживається то з місцевим <g/> , то з знахідним відмінком <g/> , примхливо розрізняючися від звороту до звороту <g/> : в цьому сторіччі <g/> , в цьому році <g/> , в цьому місяці ( <g/> і з прийменником на <g/> : на цьому тижні <g/> ) <g/> , але — в цей час <g/> , в цю пору <g/> , в цю годину <g/> , в цю хвилину <g/> .
doc#84 Це означає тільки мимоволі включитися в інший час <g/> , в іншу добу — і тут саме важить <g/> , в яку — минулу чи майбутню <g/> , духово вищу чи духово нижчу <g/> .
doc#36 Адепти детермінізму в історії могли б ужити цей випадок — дві визначні особистості <g/> , живучи в той самий час <g/> , виробляють однаковий світогляд <g/> , — як аргумент на користь догми детермінізму <g/> . </p>
doc#81 Ми всі приходили на призначену годину <g/> , відсиджували свій час <g/> , відходили в призначену годину <g/> .
doc#27 В усіх випадках <g/> , коли він говорить про спільне життя <g/> , звичайно на короткий час <g/> , він каже про життя втрьох <g/> .
doc#84 Наших поетів <g/> , що хочуть стати поза часом <g/> , що діють <g/> , не зважаючи на час <g/> , він розглядатиме таки все-таки у перспективі нашої доби <g/> .
doc#72 Після радянської окупації у вересні 1939 р. нова влада відразу <g/> , без жадного обговорення <g/> , запровадила київські норми ( <g/> такі <g/> , які існували в той час <g/> , див <g/> .
doc#47 Для тих <g/> , хто <g/> , як Лятуринська або Ольжич <g/> , України фактично не знали <g/> , її заново для себе творили <g/> , в той час <g/> , до зустрічі з інакшою реальністю <g/> , ілюзія ця не була травматичною <g/> .
doc#20 <p> Потім ми розлучилися на довгий час <g/> , до кінця війни і добре після того кінця <g/> .
doc#61 Та минає час <g/> , забирає гору звичка <g/> , стається взаємне пристосування <g/> , — і шлюб робиться « <g/> нормальним <g/> » <g/> .