Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 , що складається з окремих струменів і ввесь час перебуває в русі <g/> . За приклад може правити хоч би
doc#81 друга подорож була до Кракова <g/> . Вона припадає на час <g/> , коли радянський наступ відновився з
doc#92 , кількість колег мала б бути більша <g/> . У той час <g/> , одначе <g/> , Білодід був ще на відносно скромній
doc#40 , вирослої на скелі <g/> , автор ніби переноситься в час <g/> , коли вона тільки закорінювалася <g/> : « <g/> Вода
doc#40 . <g/> : « <g/> Та я теж не в тім'я битий <g/> , либонь і ми в свій час книжки читали <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> . Тут дії мовця
doc#81 . 1918 року дійшла чутка <g/> , ніби в Києві під час короткого тоді большевицького панування
doc#40 . </p><p> МІСЦЕВИЙ І ІСТОРИЧНИЙ КОЛЬОРИТ </p><p> У той час <g/> , як літературна мова єдина для всієї нації <g/> ,
doc#24 — в сади і долини <g/> , на ріки і озера <g/> , — сходять на час перепочинку <g/> , поки знову покличе їх до праці той
doc#81 суворий добір конечно потрібних речей і в той же час давали невеличке сантиментальне вдоволення <g/> .
doc#40 дієслові далеко більше важить вид <g/> , ніж час <g/> . Як ми щойно бачили <g/> , доконаність перетворює
doc#73 літературу капітуляція Німеччини <g/> . На цей час припали й нові жертви з-поміж українських
doc#83 Гравюри — лишилися в сторіччях <g/> , вони і в наш час впливають на українське мистецтво <g/> . Одначе
doc#60 зник з української мови <g/> , більше того <g/> , певний час <g/> , якихось 15-20 років <g/> , взагалі майже не було
doc#79 жалісним « <g/> Під горою над криницею <g/> » <g/> . Звичайно <g/> , час від часу в цьому ґраціозному перегоні масок
doc#63 й Михайло Коцюбинський <g/> , що випередили свій час і тому лишилися були в свідомості сучасників
doc#72 про виготування українського тексту <g/> . На цей час автор мав інші зобов'язання і не міг узятися за
doc#40 у своїх часових межах <g/> , теперішній час разом з тим найконкретніший своїм уявленням <g/> , —
doc#37 беззастережно і остаточно <g/> . </p><p> Минав якийсь час <g/> , що приділявся на намовляння — моя функція — і
doc#72 питанням українського пуризму ще в той час <g/> , коли за спиною мовознавців стояв Скрипник <g/> ,
doc#62 довжелезну статтю про Маланюка <g/> , де автор увесь час оперує терміном " <g/> народ <g/> " <g/> , я не можу не