Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 І взагалі час уже сказати <g/> , що Шевченко <g/> , хоч би яким велетнем він був <g/> , не тотожний з українською літературою ( <g/> поезією <g/> ) <g/> .
doc#9 Мартіян <g/> » <g/> , IX <g/> , 172 <g/> ) <g/> ; все — завжди <g/> , ввесь час ( <g/> « <g/> І в горі <g/> , і в радощах все були вкупі <g/> » — « <g/> Ніобея <g/> » <g/> , II <g/> , 108 <g/> ; пор <g/> .
doc#92 Він прийняв мене дуже дружньо <g/> , і ми провели приємно час <g/> .
doc#81 <p> Історію можна порівняти з стратегією й тактикою армій під час великої війни в усій незліченності й неохопності індивідуальних і колективних рухів <g/> , атак і загибелів <g/> , а історичну фонологію — з грою в шахи з її 64 клітинами й 32 фігурами <g/> , що діють на цих клітинах <g/> .
doc#84 Воно означає тільки одне <g/> : не можна обдурити час <g/> , не можна перевернути час ані вперед <g/> , ані назад <g/> .
doc#22 П'єса не була перекладена на жадну мову і з ласки на смерть переляканої сміливістю автора совєтської цензури йшла тільки в одному театрі і тільки зовсім недовгий час <g/> .
doc#103 </p><p> — Але ж та прихована й відкрита « <g/> політика бойкотування <g/> » <g/> , яку тривалий час вів проти Вас Олесь Гончар як голова комісії з присудження Шевченківських премій <g/> , не могла
doc#43 Він вимагає « <g/> виключення з свідомости всіх уявлень <g/> , зформованих під час читання газет <g/> » <g/> .
doc#57 <p> Нью-Йорк <g/> , вересень 1980 ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1981 <g/> , 1 <g/> ) </p><p> P.S. 1989. Уже після того <g/> , як була написана ця стаття <g/> , мені пощастило <g/> , в червні 1983 року <g/> , побачити найновішу на той час церковну споруду Радослава Жука — Свято-Степанівську церкву в Калґарі ( <g/> Канада <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> Автор не відкидає часового характеру таких виразів <g/> , але вважає <g/> , що час тут даний <g/> , а не приписується і пропонує назвати ці вирази " <g/> психологічно в основі одночленними <g/> " <g/> .
doc#74 [ <g/> 82 <g/> ] Приблизно в той самий час ( <g/> березень 1927 <g/> ) П. Любченко вимагає повної совєтизації Академії <g/> , [ <g/> 83 <g/> ] а дещо пізніше Л. Каганович висловлює бажання бачити Академію « <g/> визвол [ <g/> eною <g/> ] з-під буржуазної ідеології <g/> » <g/> .
doc#66 На сцені мало не ввесь час розмови про різні вбрання й прикраси <g/> , вілли <g/> , страви <g/> , римські і юдейські звичаї <g/> .
doc#92 завжди серед моїх найближчих приятелів <g/> . </p><p> З Антоном-Емілем Тахіаосом з Університету Салонік я познайомився під час візити до цього міста <g/> . Він прийняв мене дуже дружньо <g/> , і ми провели приємно
doc#81 У той час <g/> , як я з ним зустрівся вперше <g/> , 1940 року <g/> , комісар з Києва ( <g/> не пам'ятаю прізвища <g/> , але напевне єврей <g/> ) уже кінчав сортування книжок на кошерні й некошерні <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , чи до профспілки потрапила на розгляд неофіційна частина мого звільнення <g/> , в цей час такі речі ще тільки починали набувати систематичности <g/> .
doc#92 Під час коктейлів знайомишся звичайно з десятками людей <g/> , знайомишся для того <g/> , щоб їх так само легко забути <g/> .
doc#59 Минув <g/> , як сон <g/> , блаженний час ґотики й барокко <g/> ; важкою стопою мудрости приходить чугунний ренесанс <g/> , чугунний ренесанс зневіреної доби <g/> . </p>
doc#52 Є в обох авторів зовсім однакові навіть малі епізоди <g/> : жіночі ноги <g/> , підглянені під стіною під час прогулянки після віків без жінок — і зліт уяви <g/> , і стрибок серця <g/> ; порівняння передреволюційної і пореволюційної в'язниці <g/> .
doc#81 Під час моїх піших мандрів я міг з усіма ними запізнатися й дати їм імена <g/> , на які вони <g/> , звичайно <g/> , не відгукувалися <g/> .
doc#81 Великі курси української мови в великій залі відбувалися лекційно <g/> , говорив увесь час я <g/> , питання студенти ставили або на перерві <g/> , або в писемній формі <g/> , були для цього й мої консультації <g/> .