Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Після радянської окупації у вересні 1939 р. нова влада відразу <g/> , без жадного обговорення <g/> , запровадила київські норми ( <g/> такі <g/> , які існували в той час <g/> , див <g/> .
doc#8 Скрізь його цікавила проблема епохи і надепохального <g/> , того <g/> , що лишається для всіх епох <g/> , — він любив говорити <g/> , що історизм — у наш час пережиток <g/> , що сьогоднішня людина в своїй суті не різниться від печерної <g/> , що людина зміняє світ навколо себе <g/> , але не себе <g/> .
doc#40 Цей майбутній час показує факти теперішні або постійні <g/> , але в думці мовця вони постають під час говорения як нові <g/> , і тому і схоплюються в формі майбутнього часу <g/> . </p>
doc#22 Звідси ж іде довгий час традиційне « <g/> ходіння в народ <g/> » <g/> .
doc#31 На свій час революційні думки <g/> , заради яких памфлети писано <g/> , тепер втратили частину своєї революційности <g/> .
doc#72 Рекомендація дозволити друк українських книжок спиралася на те <g/> , що це нічим не загрожує неподільності Російської імперії в той час <g/> , як незадоволення <g/> , викликане забороною <g/> , вкупі з розквітом видавничої діяльности в Галичині може потенціяльно зродити таку небезпеку <g/> ; другим засновком записки було твердження <g/> , що української книжки потребують неосвічені або малоосвічені селяни <g/> , а українська література з природи своєї регіональна і треба <g/> , “ <g/> щоб малоруська література у всьому складі своєму залишалася російською <g/> ” <g/> , що є цілком можливе <g/> , бо “ <g/> малоруси за всією сукупністю своєї діяльности на користь російської держави і російської громадськости є вірними і випробуваними синами руського народу <g/> ” ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 328 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Підвищення мого матеріяльного стану і мого суспільного статусу позначилися й на моєму здоров'ї. Минув той час <g/> , коли одна легеня була заторкнена туберкульозою <g/> , шлунок відмовляв праці і всього мене обсідали чиряки <g/> , як це було під кінець моїх студентських років <g/> .
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#6 Та й поза тим Курилик не раз зміщує час або ігнорує його <g/> .