Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Не схрещуються леза ідеологічних мечів <g/> , наче в порожнечу лунають проповіді цієї сумнівної доктрини <g/> .
doc#6 Брак такої вказівки означає <g/> , що дана картина не ввійшла до цієї виставки <g/> .
doc#6 Не було <g/> , отже <g/> , нічого легшого <g/> , як списати мистецтво Курилика до цієї категорії <g/> . </p>
doc#6 <p> Варт бодай коротко згадати тут найхарактеристичніші прояви цієї настанови на “ <g/> низькість <g/> ” у творчій програмі і в біографії мистця <g/> .
doc#6 Його картини цієї тематики — картини свідка <g/> .
doc#6 Ледве чи бажана в книжці для дітей <g/> , вона зраджує властивість цієї риси характерові самого ілюстратора <g/> . </p>
doc#6 З його видінням близької катастрофи можна було б сподіватися <g/> , що він удасться до цієї тематики <g/> .
doc#7 <p> Всякий протест проти цієї реставраційно-мавпувальної яловости зустрічається галасом <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , тягнуть нас від І в р о п и до примітивізму селюка <g/> , що зводять українську поезію з європейського рівня <g/> .
doc#8 У фолкльорі він шукає <g/> , з одного боку <g/> , цієї сталої людини <g/> , з другого боку <g/> , — нашарування епох і зв'язаних з ними світоглядів <g/> .
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#9 Завдання цієї роботи — збити традиційне твердження про чисто східноукраїнську основу української літературної мови і показати мішаний східно-західний характер цієї мови <g/> .
doc#9 Завдання цієї роботи — збити традиційне твердження про чисто східноукраїнську основу української літературної мови і показати мішаний східно-західний характер цієї мови <g/> .
doc#9 Отже <g/> , основний критерій оцінки елементів при будуванні цієї літературної мови — відрубність від інших мов <g/> , окремішність <g/> , своєрідність за всяку ціну <g/> , хоч би ці варіянти й не вкладалися в єдину систему <g/> .
doc#9 Ми на їх <g/> , а вони на нас чинили б живий і дуже корисний для народної справи вплив <g/> »2. Отже <g/> , тут не тільки приймається як аксіома синтетично-штучний характер літературної мови <g/> , а і галичанам надається роля організатора й упорядного центру цієї піднесеної на вищий щабель загальноукраїнської літературної мови <g/> ! </p>
doc#9 По- перше <g/> , це наскільки імпонує Олені Пчілці ( <g/> чи то пак Любі <g/> ) галицька літературна мова своєю універсальністю <g/> , — а з загального мовознавства відомо <g/> , що імпонування чиєїсь мови є перша й вирішальна передумова для позичень з цієї мови <g/> .
doc#9 Друге — те <g/> , що Олена Пчілка підкреслює штучний <g/> , вироблений характер цієї мови <g/> , а значить певну віддаленість <g/> , піднесеність її супроти етнографічно-мовних джерел <g/> . </p>
doc#9 Нагадаємо тут перебіг цієї дискусії <g/> . </p>
doc#9 Яскравий приклад цього — загальновідомі факти праці І. Франка над мовою своїх творів і послідовних реакцій цієї мови в напрямі наближення її до великоукраїнської <g/> . </p>
doc#9 Але одинокі відгомони цієї дифузії все-таки збереглися <g/> .
doc#9 « <g/> Галичанізація <g/> » мови молодого покоління посунулася так помітно вперед <g/> , що її запеклий ворог І. Нечуй-Левицький зміг дати таку уїдливу й <g/> , звичайно <g/> , карикатурно перебільшену характеристику мови тогочасного молодшого покоління <g/> : « <g/> Наші молодші люди начитались галицьких газет так <g/> , що по мові зовсім погаличанилися <g/> , неначе так завзято падкували коло цієї справи <g/> , що аж повиучували ті газети й журнали й їх мову напам'ять <g/> »1. </p><p> III <g/> .