Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#3 Не буду перелічувати висловлювань на ці теми <g/> , згадаю тільки для прикладу монографію про числівник Макара Івченка « <g/> Числівники української мови <g/> » ( <g/> Київ <g/> , 1955 <g/> , ст <g/> .
doc#4 Наведу ці свідчення <g/> .
doc#4 Для нас тут немає значення <g/> , чи в ці роки творчої перерви поетка справді не написала нічого <g/> .
doc#4 Шукання ці <g/> , правда <g/> , були корисні <g/> .
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#4 Обидві ці форми свідомо використовував Тичина <g/> , згадаймо <g/> , з одного боку <g/> , його — так і названу « <g/> Фуґу <g/> » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> .
doc#4 Це поезія <g/> , що з неприхованою самоіронією зветься « <g/> Кухонна романтика <g/> » <g/> : </p><p> Відійду до вікна від печі </p><p> — хай кипить собі борщ без мене — </p><p> взагалі ці кухонні речі </p><p> так не до речі <g/> , </p><p> коли білим зробилось зелене <g/> . </p>
doc#4 Вони — порух вражень поетки і відрух її поетичного бачення світу <g/> , нічим не обмежене й не скуте плетиво вражень і реакцій на ці враження <g/> .
doc#4 Та ці тематично-настроєві мотиви ніде не зформульовані <g/> , вони з'являються <g/> , поступаються місцем іншим <g/> , виринають знов <g/> , часом грають у мажорному тоні <g/> , часом у мінорі <g/> , то бунтівничі <g/> , то заспокоєні <g/> .
doc#4 <p> Годі знайти всі ці речі в Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#4 Всі ці « <g/> листки з щоденника <g/> » чергуються в вільній співгрі <g/> , в мало не карнавальному хороводі найнесполучніших масок <g/> .
doc#4 Суто формально ці мотиви не становлять окремого комплексу <g/> .
doc#4 І нагадаю <g/> , що ці два основні комплекси співіснують <g/> , і один з них не знищує другого <g/> . </p>
doc#4 Рими ці <g/> , що їх не почерпнеш з жадного « <g/> словника рим <g/> » <g/> , ставлять виклик автоматизмові сприймання <g/> .
doc#4 <p> Господи <g/> , </p><p> роз'ясни ці </p><p> дні останні теплом <g/> … </p>
doc#4 <p> Звичайно <g/> , всі ці альтернативи — тільки технічний хід критика <g/> .
doc#5 Але це тільки принагідні згадки <g/> , і ці речі не цікаві авторові <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .