Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Як і ці прикметники <g/> , вони творяться тільки від якісних прикметників <g/> , а не від відносних* <g/> ) <g/> .
doc#18 Нескладні синтаксично <g/> , здебільшого прості образово <g/> , ці порівняння мають кумулятивний ефект <g/> .
doc#6 В суто малярському пляні ці вкраплення іншого кольору ( <g/> наприклад <g/> , у " <g/> Пйотр Ярош <g/> ” або “ <g/> Хто бачив вітер <g/> ” 1 <g/> ) підкреслюють гру кольорів у центральних і домінантних площинах <g/> , як це не раз робили американські абстракціоністи <g/> , що супроводжували площину <g/> , яка цілком домінує в картині <g/> , райдугою кольорів на окрайках полотна ( <g/> наприклад <g/> , Жюль Оліцький <g/> , Морріс Льюїс у серії " <g/> грецьких літер <g/> ” <g/> , зокрема в “ <g/> Гамма Пі <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Я світ увесь сприймаю оком <g/> » <g/> ) </p><p> Тільки ритмічної й строфічної схеми клясицизму ще може додержати поет <g/> , але образи ( <g/> епітет <g/> ) не вкладаються в ці раціоналістичні приписи <g/> , вони уроджуються спонтанно <g/> , як вияв зовсім іншого <g/> , іраціонально нескутого світосприймання <g/> , вони виникають справді як напасть – коли підходити з погляду врівноважено-продуманого неоклясичного стилю <g/> .
doc#81 <p> Ще одне « <g/> вперше <g/> » припадає на ці роки <g/> , правдоподібно на зиму 1925-26 року <g/> , одразу після закінчення профшколи <g/> , а може рік перед тим <g/> .
doc#59 Але не ставмо авторові в докір ці непогодженості й двовимірність образу <g/> .
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#40 Проте загалом ці прикметники показують не приналежність одній особі <g/> , а приналежність або характеристичність цілій групі <g/> , цілій категорії осіб <g/> .
doc#65 А втім <g/> , ці вістки були потрібні <g/> , бо правдиво висвітлювали дійсність і творили передумови до тверезої оцінки стану <g/> .
doc#40 Щоб речення справляло враження цілковитої закінчености <g/> , воно мусить мати всі ці члени речення висловленими <g/> , і <g/> , коли нема « <g/> справжнього <g/> » знахідного <g/> , « <g/> справжнього <g/> » родового відмінка <g/> , то можна вжити « <g/> фіктивні« <g/> , дублюючи ними основу першого слова <g/> .
doc#40 Саме через ці властивості дієприкметник дуже добре надається там <g/> , де треба показати діяльність предмета <g/> , як його другорядну властивість <g/> , що проявляється в зв'язку з іншою <g/> , головною діяльністю <g/> , напр <g/> .
doc#15 Отже <g/> , він наближається до викладених вище поглядів на ці вирази як на еквіваленти речень <g/> .
doc#40 <p> Усі ці факти <g/> , разом узяті <g/> , пояснюються синтаксичною ролею прикметника <g/> .
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#31 Пилипенко був найупертішим і найнаполегливішим супротивником Хвильового і три роки сповнював ці видання своїми виступами проти останнього ( <g/> 1925—1927 <g/> ) <g/> .
doc#23 Легко помітити <g/> , що ці елементи властиві й народній пісні <g/> .
doc#24 І ті шукання МІСТКОЇ літературної форми <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й Тичина своїми « <g/> В космічній оркестрі <g/> » й « <g/> Сковорода <g/> » — ці там ще невпорядковані й дещо розхристані спроби знаходять своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> .
doc#68 <p> Як критикові писати про ці вірші <g/> , про ці палімпсести пам'яті й надхнення <g/> , сховані під намулом докладної безглуздосте підневільного життя <g/> ?
doc#62 А до того ці " <g/> звукозаписи <g/> " щедро прокоментовано так <g/> , що читач проходить кожного разу шлях від людського голосу до наукового розуміння постатей <g/> , подій і явищ <g/> .
doc#40 Але таке вільне прилягання до будь-якого слова вже не характеристичне для прислівника <g/> , і ці слова частково переходять у категорію часток ( <g/> § 70 <g/> ) <g/> . </p>