Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Відчуття було правильне <g/> , від цього вибору розмовці вже не відходили <g/> .
doc#0 Н. запитав <g/> , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> .
doc#0 Н. запитав <g/> , чи треба лишити записку громадянці Н. <g/> , і йому сказано <g/> , що робити цього не слід <g/> .
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#0 Але цього разу пасажирів не було <g/> , ніхто не лагодився до приреченого Харкова <g/> .
doc#0 Н. <g/> , герой цього сумного роману <g/> , не воював із росіянами у роки окупантів і зайд <g/> .
doc#0 А надто тогочасна Німеччина вже мала одного фюрера <g/> , і цього вистачало <g/> .
doc#0 Але ж саме цього Н. хотів <g/> .
doc#0 <p> Проте <g/> , коли пройшла поголоска <g/> , що Львів припиняє працю над своїм словником ( <g/> не має значення <g/> , що зовсім іншого профілю <g/> ) і що Н. стає безробітним <g/> , Іван Мірчук <g/> , директор берлінців <g/> , вирішив скористатися з цього й перехопити Н. до свого інституту <g/> . </p>
doc#0 <p> От до цього не дуже колективного колективу <g/> , не цілком наукового осередку науки тепер їхав Н. День запам'ятався тим <g/> , що саме тоді уряд заборонив усі театри <g/> .
doc#0 <p> До цього додавалися відмінності в національному ( <g/> коли хочете <g/> , стилістично-національному <g/> ) підґрунті <g/> .
doc#0 Світ від цього не змінився <g/> , чи він може змінитися <g/> , але наші руки чисті <g/> .
doc#0 Четвертий — про нього можна б і не казати <g/> , бо на Україні він ніколи своїм і опереним не був <g/> , пробував його прищепити Петербург у XVIII — XIX сторіччі <g/> , а тепер пропонує прищепити Київ <g/> , про наслідки говорити тут рано <g/> , суть цього шляху — пересічність і добробут <g/> . </p>
doc#0 Найлегше знайти його сутність <g/> , цього героя <g/> , мінус неістотне — в літературі <g/> .
doc#1 Щоб збагнути суттєві ознаки цього короткого періоду життя Т. Шевченка <g/> , необхідно бодай побіжно оглянути характерні риси його творчости 1857- 1859 рр <g/> . </p>
doc#1 Ціла поема побудована на контрастах <g/> , на неодноразових <g/> , частих і навмисних відступах від логіки <g/> , на патологічному роз'ятрюванні власного й чужих страждань <g/> , на мрії про довічне звільнення себе й усіх інших від цього страждання <g/> . </p>
doc#1 <p> З погляду майстерности твори Т. Шевченка цього періоду сягають вершини його поетичних здобутків <g/> , а більш пильна аналіза покаже <g/> , що за позірним хаосом криється незвичайне володіння матеріялом <g/> , підспудна логіка й система <g/> . </p>
doc#1 А коли додати до цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80 слів ужито 180 разів для позначення реалій римського життя <g/> , але вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із сучасними словами з затертим <g/> , буденним значенням <g/> ) <g/> , стає зрозумілішим те відчуття крайнього подиву і збентеження <g/> , що його викликала ця поема і серед Шевченкових сучасників <g/> , і в новому поколінні <g/> … </p>
doc#1 <p> Лише один твір із цього періоду нагадує « <g/> Неофітів <g/> » <g/> .
doc#1 <p> З цього погляду важливою є наполеглива робота Т. Шевченка над перекладом уривків із « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » <g/> , кілька варіянтів якого дійшли до нас <g/> .