Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Але книжка показалася занадто фаховою <g/> , і я не знаю читачів цього типу <g/> , що продерлися б крізь хащі термінології й часткових проблем до взагальнень <g/> , почавши <g/> , може <g/> , не з початку книжки <g/> , а з її кінцевої <g/> , підсумкової частини <g/> . </p>
doc#92 Він недавно втратив Якобсона <g/> , пробував дістати Стендер-Петерсена з Данії <g/> , але цього кандидата не пустили до Америки за нібито його « <g/> рожевість <g/> » <g/> , яка справді виявлялася тільки в тому <g/> , що Стендер був головою данського товариства культурних зв'язків із Радянським Союзом <g/> .
doc#25 Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , і <g/> , отже <g/> , вся споруда вимагала б солідної перебудови <g/> , яка ніколи автором не була виконана <g/> .
doc#37 Я розумів відносність цього <g/> , а все таки — не приховаю — це мені лестило й подобалося <g/> .
doc#79 Межі цього життя вузькі – ось млини за селом <g/> , ось верба й Загнибогина гребля <g/> .
doc#10 Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p>
doc#36 Проте немає незаперечних доказів ні на потвердження цього <g/> , ні на заперечення <g/> .
doc#81 Микола Іванович був гідним представником галицької філософсько-публіцистичної школи <g/> , що виросла на уламках донцовизму і в відході від цього нечестивого зачатку <g/> .
doc#63 <p> А до цього додаймо <g/> , що ранній Багряний <g/> , Багряний « <g/> Скельки <g/> » <g/> , не цурався й виразно національної <g/> , навіть фолкльорної орнаментики і образности в своїй експресіоністичній поезії — виявляючи цим органічність свого поетичного селюцтва <g/> .
doc#81 Припускаю <g/> , що німецький цензор не знав значення цього знака <g/> .
doc#20 А тим часом справжня натура </p><p> в неї була владна <g/> , і пізніше в Нью-Йорку <g/> , а особливо коли він почав чимраз більше нездужати <g/> , вона стала господинею дому <g/> , і <g/> , хоч вона нікому цього не казала і не вимагала <g/> , усім нам стало незручно далі називати її Марусею <g/> , вона стала якось само собою Марією Данилівною <g/> , незаперечним володарем дому <g/> .
doc#59 Тепер ми наближаємося до реальної <g/> , тверезішої оцінки цього психологічного й суспільного типу <g/> , до холоднокровного зваження його позитивних прикмет і негативних рис <g/> , до розмежування позитивних прикмет запопадливости <g/> , енерґійности <g/> , ініціятивности <g/> , життєвої цупкости від негативних прикмет хижацтва <g/> , егоїстичности <g/> , безпринциповости й безцеремонної брутальности <g/> . </p>
doc#34 Але і цього образу поетові мало <g/> , і він змушує комсомольця-безвірни- ка полізти на ту дзвіницю і вкинути в те відро кота <g/> , що моторошно кричить цілу ніч <g/> , а « <g/> вранці люди бачили <g/> , як з глиняника висіли котячі кишки і бачили <g/> , як капала з них кров <g/> » <g/> .
doc#38 Після цього число церковнослов'янізмів різко падає <g/> , роля вульгаризмів обмежується <g/> , в центрі явно стає семантика <g/> , многозначність слова <g/> , а одним з провідних жанрів робиться поема <g/> , зведена до мініатюри <g/> .
doc#81 Але цивілізований світ удав <g/> , що не помічає цього закону беззаконня <g/> , і виказує співчуття <g/> , коли радянська журналістика проливає фальшиві сльози над кількістю забитих на війні <g/> .
doc#9 <p> Не зробила цього і чергова — в часі оголошення — стаття М. Школиченка1. Ніби зляканий різкістю тону обох попередніх полемістів <g/> , М. Школиченко недобачає принципового розходження авторів і старається примирити їх <g/> , загладивши все особисте <g/> .
doc#40 Речення цього типу французький лінґвіст Ж. Вандрієс слушно назвав афективними <g/> . </p>
doc#81 А до того дуже скоро після цього часу почалося викривання « <g/> шкідництва <g/> » й « <g/> шкідників <g/> » у промисловості <g/> , хапали людей без найменшої провини <g/> , а в мене напевне в цій роботі не раз трапилися б недогляди <g/> .
doc#10 Без діяльности цих трьох визначних мовознавців сучасна українська літературна мова мала б дещо інший характер — і цього не вдалося змінити навіть пізнішими мовними чистками в УССР <g/> .
doc#15 Для цього треба тільки <g/> , щоб послабився його зв'язок з дальшим реченням <g/> , щоб наш іменник набрав до певної міри самодостатнього характеру <g/> .